Здоров'я ІТ-спеціаліста: мігрень, невропатії, тунельний синдром

Біль у суглобах, дратівливість, розлади сну, мігрень, хронічна втома можуть виникати у людей, що багато працюють за комп'ютером. Що робити, аби уникнути неврологічних синдромів, радять лікар та ІТ-фахівці.

Ця стаття є другою з серії матеріалів на DOU, присвяченої здоров'ю. Тут ви знайдете поради від невролога щодо профілактики і лікування поширених неврологічних захворювань, а також кейсі від ІТ-спеціалістів та HR. Першу статтю з загальними порадами можна прочитати тут .

Нагадуємо: самолікування може зашкодити, тому у будь-якому разі радимо звертатись до лікарів. Також важливо пам " ятати, що універсальних порад не існує, тож не варто сприймати текст як абсолютну істину. Все індивідуально.

Ілюстрація: Дарина Скульська

Профілактика неврологічних захворювань

Основні фактори, які розглядають при розробці рекомендацій щодо здоров'я для працівників, — місце роботи (приміщення та робоче місце) та спосіб, у який працівник виконує роботу. Типовий працівник ІТ-сфери працює у приміщенні офісного типу за комп'ютером, що означає довготривале перебування в статичному, переважно сидячому положенні, з виконанням часто повторюваних і низькоінтенсивних рухів.

Олександр Іллючок , лікар-невролог, член Американської академії неврології, розглянув основні захворювання, що потенційно можуть виникнути в ІТ-фахівців. Нижче у цьому матеріалі — його рекомендації.

Важливо розуміти, що в медицині існує три напрямки щодо реагування на хворобу:

  1. Первинна профілактика — комплекс заходів, що спрямований на попередження захворювання.
  2. Лікування вже наявного захворювання.
  3. Вторинна профілактика — комплекс заходів, що спрямований на попередження ускладнень та рецидивів захворювання.

Чому це важливо знаті? Тому що від того, в якому стані ваш організм знаходиться наразі, безпосередньо залежатиме, який комплекс профілактично-лікувальних заходів рекомендувати. Дуже часто ті заходи, що можуть бути використані на етапі лікування, не потрібні для первинної чи вторинної профілактики, і навпаки. Оскільки другий етап (лікування) — це компетенція лікаря, мова в цій статті йтиметься про первинну та вторинну профілактику захворювань.

Ймовірні неврологічні захворювання ІТ-фахівців

Переважно сидяча і малорухома робота з часом може призвести до проблем опорно-рухового апарату, серед яких:

Спосіб роботи, звички, стрес та інтенсивність роботи можуть призвести до таких неврологічних станів:

Карпальний синдром

Патологія, що може зустрічатись у працівників ІТ-сфери, які тривало працюють з клавіатурою та комп'ютерною мишкою, —карпальний синдром (синдром зап'ястного каналу) . Це стан, що характеризується болем, відчуттям оніміння і поколювання в пальцях руки й власне кисті та виникає в результаті здавлювання серединного нерва в зап'ястковому каналі.

Найчастіше до цієї патології схильні люди зі звуженим каналом, яким проходити серединний нерв у зап'ястку. Ця анатомічна особливість може призводити до швидкого розвитку синдрому зап'ястного каналу.

Профілактика:

  1. Регулярно робіть фізичні вправи.
  2. Стежте за правильним є розташуванням рук під час сидіння: лікті та долоні мають розташовуватися на одному рівні або лікті на 5 градусів вище (з використанням підлокітників на кріслі).
  3. Намагайтесь не напружувати руки, а особливо кисті, під час користування мишкою та набирання тексту.
  4. Стежте за поставою, уникайте напруження spini, особливо її верхньої частини (шия та плечовий пояс), оскільки це може сприяти порушенню кровопостачанню та іннервації кисті.
  5. Тримайте руки в теплі, уникайте переохолодження в холодну пору року та впліву кондіціонера влітку.
  6. Відмовтесь від куріння, оскільки воно призводить до порушення кровопостачання в дистальних (віддалених) відділах кінцівок, частиною яких є цей суглоб.
  7. На ніч та в неробочий час одягайте фіксувальний бандаж (пальці залишаються вільними), що упереджуватиме рухи в променево-зап'ястному суглобі та підтримуватиме «спокій» суглобу.

Вправи, спрямовані на розширення каналу серединного нерва в променево-зап'ястному суглобі:

  1. Стискання кулака — сильне стискання кисті в кулак, стискання антистресового м ячика, найкращий варіант цієї вправи — стискання губки.
  2. Тильне випрямлення фаланг пальців (після стискання кулака, пальці при цьому піднімаються вгору приблизно на 20 градусів щодо долоні та дещо напружуються).
  3. Вправи з канцелярською гумкою для фаланг пальців.

Уникайте рухів кисті вгору та вниз, виконання вправ на розтягування: натягування кисті в напрямку на себе тильною стороною чи долонею, виконання кругових рухів кистю.

А тім, хто вже має карпальний тунельний синдром, варто звернутись до спеціаліста з хірургії кисті та розглянути можливість операції зі звільнення каналу.

Епікондиліт

Епікондиліт — запальний та дегенеративно-дистрофічний процес, що виникає в місцях прикріплення м язів, які кріпляться до надвиростків плечової кістки в ділянці ліктьового суглобу.

Часто виникає у людей, робота яких пов'язана з динамічними навантаженнями на ліктьовий суглоб, швидкими та різкими рухами в зап'ястку та ліктьовому суглобі, що призводить до травматизацій. Дуже часто це захворювання зустрічається у тенісистів — латеральний епікондиліт, або «лікоть тенісиста», та медіальний епікондиліт у гольфістів, «лікоть гольфіста». Часто ця патологія зустрічалась у доярок, працівників лісопилок та осіб, що працювали з вібруючими інструментами, наприклад відбійним молотком.

Ця патологія розвивається і в працівників ІТ-сфери, причина така сама: тривале напруження м язів, які кріпляться в дистальній ділянці плечової кістки. Дуже часто лікоть є точкою опори при роботі з комп'ютерною мишкою та клавіатурою або в процесі розмірковування та відпочинку, коли схиляють голову на долоню з опертям на лікоть. Ці фактори сприяють тому, що створюється постійна компресія на ділянки дотику у частині, що прилягає до поверхні, таким чином погіршуються мікроциркуляція та іннервація ділянки.

Профілактика епікондиліту:

  1. Виконуйте регулярні фізичні вправи.
  2. Робіть постійні перерви на відпочинок.
  3. Уникайте прямого спирання на лікоть, особливо на твердих поверхнях.
  4. Тримайте передпліччя в положенні 90 градусів стосовно плеча, лікті наближені до тулуба, розташовані на одному рівні з кистю.
  5. Намагайтесь не напружувати руки, а особливо кисті, під час користування мишкою та набирання тексту.
  6. Використовуйте силіконові або поролонові підкладки на твердих поверхнях.
  7. Стежте за поставою, уникайте напруження spini, особливо її верхньої частини (шия та плечовий пояс), оскільки це може сприяти порушенню кровопостачання та іннервації ліктьового суглобу.
  8. При загостреннях — накладайте фіксувальний бандаж.
  9. Перед початком та після закінчення періоду навантаження проводьте самомасаж м язів передпліччя.
  10. Регулярно (2-4 рази на рік) робіть масаж з акцентом на базі м'язи шиї, плечового поясу та верхніх кінцівок.

Синдром де Кервена

Синдром де Кервена — запалення сухожилків великого пальця кисті та артрит (запалення суглобу) великого пальця кисті. Причини виникнення схожі на причини синдрому карпального, проте в цьому випадку захворювання виникає при тривалому навантаженні великого пальця кисті, як при набиранні тексту на клавіатурі та особливо при роботі з мишкою. Рекомендації для профілактики цієї патології подібні до профілактики синдрому карпального, вправи вказані на малюнку.

Біль у спині

Можна не виокремлювати окремі структури опорно-рухового апарату, як-то хребет та його різні відділи, окремі фрази м'язи та суглоби, оскільки їхнє пошкодження виникає переважно з одних і тих самих причин, а реакція на пошкодження є комплексне, хоча проявлятись може різним чином. Найтиповішими ознаками гострого перебігу є біль (переважно інтенсивний), локальні запалення та м язовий спазм як захисна реакція на пошкодження.

Біль проявляється у різних відділах spini, має різну інтенсивність та характер. Основними факторами розвитку болю в спині є різка зміна положення тіла на тлі певного статичного стану (різкий нахил чи поворот). Часто такі рухи викликають надриви («розтягнення») м'яка язово-зв'язку обов'язкових структур, що призводить до виникнення спочатку гострого, а згодом, при невдалому лікуванні, хронічного болю. Іншою причиною є підняття важких предметів, що призводить до перенавантаження еластичних та кісткових структур хребта, і як результат — біль унаслідок їхніх пошкоджень. Та не менш важливим фактором розвитку проблем зі спиною є гіподинамія (малорухомий спосіб життя), зазвичай тривале сидіння.

При виникненні гострого болю в спині необхідно звернутись до лікаря. Лише лікар може визначити ступінь та структури пошкодження, призначити невідкладні лікувальні заходи.

Первинною профілактикою займаються тоді, коли людина вважається здоровою, але потрібно вжити заходів для попередження появи захворювань (наприклад, зумовлених професійною діяльністю).

Отже, для уникнення захворювань опорно-рухового апарату рекомендовано:

  1. Організувати робоче місце.
  2. Організувати робочий режим.
  3. Робити профілактично-оздоровчі фізичні вправи.

Організація робочого місця

Правильно розташуйте меблі.

Якщо користуєтеся ноутбуком, встановіть його так, як на малюнку, або використовуйте додаткову клавіатуру при набиранні тексту.

Використовуйте підставку під ноги.

Використовуйте ергономічне, функціональне крісло з фізіологічними (так званими підтримувальними) вигинами, регульованими підлокітниками та напівм'яким сидінням (для запобігання компресії).

Використовуйте різні положення спинки крісла: положення для роботи — 90 градусів, для відпочинку — 45 градусів, для відновлення — 0-20 градусів.

Організація робочого режиму

Немає чіткого визначення, що корисніше для здоров'я: працювати стоячи чи сидячи. Обидва спосібі мають переваги й недоліки. Якщо казати про поперековий відділ хребта, який страждає частіше, то робота стоячи буде кориснішою, ніж в сидячому положенні (оскільки тиск, що створюється між 4 і 5 хребцями поперекового відділу, становить близько 90 кг у людини з масою 70 кг і 60 кг у цієї ж людини в положенні стоячи). Отже, положення стоячи саме для поперекового відділу хребта є вигіднішим. Утім, в положенні напівлежачи навантаження становить 50 кг, а в лежачому ж положенні — лише 20 кг. Враховуючи ці дані, робота в напівлежачому та лежачому положенні є найкращою для хребта.

Але існують й інші фактори, окрім тиску на міжхребцеві диски поперекового відділу. Наприклад, у положенні стоячи більше навантаження створюється на нижні кінцівки та опорно-руховий апарат загалом, а в положенні напівлежачи збільшується навантаження на шийний відділ хребта, а стан розслаблення погіршує концентрацію уваги. Лежачі працювати ще важче, і особливо страждає шийний відділ.

Зважаючи на це, рекомендовано:

  1. Дотримуватись режиму 45/15: 45 хвилин праці і 15 хвилин відпочинку. Чому так? М'яка зв'язку spini складаються з трьох шарів. Ті, що ближче до поверхні, при статичному навантаженні втомлюються через 2-15 хвилин, другий шар втомлюється через 10-25 хвилин, і третій (дрібні м'які зв'язку) — через 30-45 хвилин. Сигналом до відпочинку може бути біль низької інтенсивності, дискомфорт та бажання змінити положення в попереку або інших відділах хребта. Ці сигнали зазвичай ігноруються, тож встановіть нагадування про відпочинок на якомусь з гаджетів. Для відпочинку потрібно 15 хвилин, оскільки відновлення відбувається приблизно в чотири рази швидше за період настання втоми. Наприклад, людина потребує 7 годин сну після 17 годин бадьорості або 10-15 хвилин короткого сну після декількох годин розумового навантаження. У середньому година відпочинку має бути 1:3 або 1:4 стосовно роботи.
  2. Ходити і лежати. Для того щоб процес відновлення був ефективним, найкращий спосіб — 10 хвилин ходи і 5 хвилин у положенні лежачі з піднятими догори ногами.
  3. Змінювати положення тіла. Переміщайте комп'ютер (ноутбук) по столу — таким чином змінюється навантаження на базі м'язи, що підтримують позу. Змінювати робочу позу відносно інтенсивності роботи та робочого часу варто у пропорції: 30% — сидяче положення (для виконання найбільш складної роботи, яка потребує найбільш зосередженої уваги), 30% — стоячи (для виконання рутинної роботи, що потребує уваги, але вже не такої значної), 40% — напівлежачи (бажано в другій половині дня; підходить для роботи, що не потребує особливої уваги і є більш цікавою для вас: навчання, планування, перегляд електронної пошти тощо).
  4. Потягуватись. Це природна рефлекторна реакція організму, спрямована на те, аби підготувати людину до руху. Та варто робити це обережно.

Фізичні вправи

Не варто займатись фізичними вправами під час короткого відпочинку. Після тривалого перебування в статичному положенні м'яка м'язи можуть перейти або ж в розслаблений стан, або в гіпертонус (напруження). У такому разі при виконанні вправ може з'єднання явитись неадекватна м язова реакція (скорочення-розслаблення) на тій чі інший рух, що часто призводить до травмування м'яких язів або зв'язок. Фізичні вправи варто робити зранку та ввечері, до прийому їжі та щоразу після 10-хвилинної ходи.

Займатись спортом слід лише за умов, якщо людина здорова, займається правильно, не зазнає травм — лише так можна покращити стан здоров'я. Заняття в тренажерному залі для створення м'яких м'язового корсета — міф, що пропагують прихильники кінезітерапії. Заняття в тренажерному залі або центрах кінезітерапії — річ корисна, коли дотримуватись тих самих правил, що і для спорту, проте вона більше спрямована на покращення загального стану м'язової системи та естетичного вигляду, ніж на профілактику захворювань хребта.

Вторинна профілактика захворювань опорно-рухового апарату

Як вже йшлося, вторинна профілактика проводитися для уникнення повторного розвитку захворювань або попередження ускладнень потокового.

Спорт

Основні завдання фізичних вправ при вторинній профілактиці — це відновлення нормальної функції скелетно-зв'язку язкової м'язової системи або окремих її відділів. Відновлення — це не завжди укріплення або нарощування м'язової сили, розтягнення чи вправлення, хоча ці елементи можуть бути наявні на різних етапах. Відновлення — це повернення втраченої функції. Завданням є не укріпити чи надати людині здорової фізичної форми або досягти спортивних результатів — завданням є відновити нормальну функцію, за якої забезпечується комфортне, безболісне функціонування ушкодженої частини опорно-рухового апарату (ОРА).

Фізичні вправи, що рекомендуються при проблемах в хребті, мають декілька видів і призначаються поетапно: від безболісних до більш інтенсивних.

Лікувально-профілактичні фізичні вправи призначаються приблизно з 3-го місяця після гострого періоду, за умови мінімальних або відсутніх больових відчуттів у місцях ушкодження. Багато лікарів, а особливо фізіо - та кінезітерапевтів, фітнес-інструкторів, реабілітологів, нехтують цими рекомендаціями, що часто призводить до рецидивів.

Окремо можна виділити фізичні вправи при хронічному больовому синдромі, які призначаються незалежно від наявності больових відчуттів. Мета вправ — підвищення больового порогу та відновлення об єму втрачених рухових функцій.

До того як розпочати фізичні вправи, рекомендовано пройти курс лікувального масажу (10-12 сеансів). Саме масаж допомагає м'яка язам відновити звичний тонус та фізіологічну функцію м'яка язово-зв'язку язкового апарату, покращити трофіку цих структур та значно знизити больові відчуття. Відновлення нормальної зв'язку язково-м'язової функції та зниження больових відчуттів є підготовчим етапом пацієнта до виконання фізичних вправ.

Для реабілітації та профілактики на будь-якому етапі захворювання рекомендують т. з. «безболісні вправи»: загальні вправи при захворюваннях хребта (для окремих відділів).

Фізична активність визначається рівнем навантаження на хребет. Для вторинної профілактики та під час реабілітаційного періоду рекомендують вдаватися виключно до фізичної активності 1-го рівня навантаження, коригуючи лише її інтенсивність.

Вправи 2-го рівня складності, хоча і мають загальний позитивний вплив на здоров'я людини, спричиняють значне навантаження на хребет, тож мають високий ризик травмувань. Найбільш небезпечними для хребта є рухи тулубом на скручування, стрибки, різкі зміни положення тіла.

У таблиці наведено фізичні активності відповідно до рівня навантаження:

Kramer, Nentwig, 1999 p.

1-й рівень навантаження Вплив на базі язову активність (в балах)
Ходу горизонтальною поверхнею (з палицями для ходи) 2
Ходу (в т. ч. вгору) 3
Аквааеробіка 3
Динамічне садівництво 3
Динамічна фізична праця (прибирання, замітання, витирання пилу тощо) 3
Динамічна професійна праця (що не передбачає підняття або пересування значних вантажів) 3
Гімнастика 3
Фітнес (без статичних навантажень) 3
Ходу води 4
Плавання на спині 4
Танці (без підтримок), бальні танці 4
Спортивна ходьба 4
Плавання (різні стилі) 5
Біг у води 5
Їзда на велосипеді 6
Аеробіка 6
Біг підтюпцем (за рахунок ударів по поверхні) 10
2-й рівень навантаження Вплив на базі язову активність (в балах)
Гольф 2
Футбол 10
Гандбол 10
Баскетбол 10
Волейбол 7
Настільний теніс 5
Великий теніс 6
Бадмінтон 8
Сквош 10
Спуск схилом на лижах 4
Ходу на лижах пересічною місцевістю 10
Танці (без підтримок), бальні танці 4
Альпінізм 5
Біг на ковзанах 3
Сноубординг 4
Водне поло 10

Зауважте! Фізичні заняття:

  1. не мають спричиняти біль або виконуватись через біль;
  2. повинні складатись з динамічних та статичних вправ;
  3. мають виконуватись регулярно (1-3 рази/тиждень) і тривало (6 місяців і більше).

Ходу

Вважається найбільш корисним способом фізичної активності при захворюваннях хребта. Механізм позитивного впливу на хребет забезпечується коливальними рухами, що створюються під час ходіння. Таким чином, міжхребцеві диски стискаються і розширюються на мікрорівні, що сприяє покращенню фізіологічного «живлення» диска. Також нерізкі, помірної інтенсивності рухи задіюють усі групи м язів, зв'язок та міжсуглобові з'єднання єднання, що сприяє пожвавленню обмінних процесів у цих структурах, забезпечуючи їхню рухову функцію.

Рекомендована дистанція ходи за добу — 8-10 км.

Для зменшення навантаження на суглоби нижніх кінцівок рекомендовано: використання палиць для ходіння (-30% навантаження), ходу гумовою або ґрунтовою поверхнею (-20% навантаження), використання спеціального взуття для ходіння (-20-40% навантаження).

Біг

Вважається найбільш корисною фізичною активністю для серцево-судинної та дихальної систем. Проте це не можна сказати про опорно-руховий апарат. Біг — активність 1-го рівня навантаження на хребет, тож займатись ним рекомендовано для первинної та вторинної профілактики захворювань опорно-рухового апарату. Та для вторинної профілактики рекомендовано біг лише підтюпцем, ґрунтовою або гумовою поверхнею, з невисокою інтенсивністю та використанням спеціального взуття для такого типу бігу.

Біг не рекомендують для профілактики захворювань опорно-рухового апарату, оскільки він передбачає: жорстку дотик стопи з твердою поверхнею, що є травмувальним фактором для м/х дисків та суглобових поверхонь; високу і напружену роботу м язів, що підвищує ризик їхньої травматизації та створює суглобову напруженість; ризик травматизації суглобових поверхонь та з'єднання єднань внаслідок нерівномірних навантажень та переохолодження.

Плавання

Після нещодавно перенесеного гострого болю в спині, у період відновлення, рекомендовано плавання лише на спині, використовуючи при цьому допоміжні засоби для підтримки шийного відділу хребта, оскільки самостійна підтримка голови над водою створює надмірне навантаження на шийний відділ хребта.

Головний біль

Головний біль може проявлятись як симптом хвороби, або бути самостійним захворювання. Ми зосередимо увагу на головному болю як окремому захворюванні. Типовими для представників ІТ-сфери є наступні: головний біль напруги, мігрень, очна мігрень та скотома, кластерний головний біль.

Усі ці назології є окремими захворюваннями, проте причинами їх виникнення часто є:

Головний біль може проявлятись по-різному: починатись з певної частини голови з розповсюдженням на інші, починатись поступово чі різко, мати різну інтенсивність та періодичність. Проте, ми починаємо звертати увагу на головний біль тільки тоді, коли він впливає на якість нашого життя та праці. Коли епізоди головного білю проявляються 15 разів на місяць і більше, ми говоримо про хронічний процес. Інколи епізодичний або гострий головний біль може також значно порушувати нормальний життєвий ритм.

Для того щоб визначити характер та тип болю, слід згадати кожен епізод болю. В цьому випадку допоможе ведення «Щоденнику головного болю», в якому треба детально описувати всі ознаки болю, а головне відслідкувати, що стає його причиною. Ведення такого щоденника значно полегшить діагностику.

Головний біль напруги характеризується:

Цей тип головного болю — доброякісний і минає після прийому знеболювальних препаратів або після відпочинку. Якщо ж такий біль проявляється часто, він може спровокувати інший тип болю, наприклад — мігренозну атаку.

Лікування та профілактика головного болю напруги зводиться до прийому «Аспірину» чи «Ібупрофену» та здорового сну. Якщо ж біль набуває ознах хронізації, у такому разі додають антидепресанти та препарати для покращення сну. Як альтернативні методи використовують поведінкову терапію, ерготерапію, масаж та голкорефлексотерапію.

Мігрень, очна мігрень та скотома, кластерний головний біль — різні нозології, проте мають одну загальну рису: дуже часто люди успадковують схильність до розвитку цих проблем. Тому уникнення факторів, що провокують ці захворювання, є критично важливим для людей з групи ризику. При наявності постійного провокуючого фактору (емоційна перенапруга, порушення балансу «праця-відпочинок», порушення харчування та нестача сну) захворювання може набути будь-хто.

Основними характеристиками мігрені є:

Очна мігрень та кластерний головний біль мають ті ж характеристики, проте біль локалізується переважно в ділянці ока.

Очна мігрень (скотома) викликає порушення зору шляхом появи темних плям, ділянок яскравого світла або повної втрати зору на одне око, з подальшим розвитком головного болю, інколи без нього. Варто розрізняти порушення кровопостачання сітківки ока і появу скотоми, і т. з. сцинтилярну скотому, що зазвичай є аурою, тобто предвісником мігрені або епілептичного нападу.

Механізм розвитку очної мігрені та вининкнення скотоми ще ціком не вивчений. Порушення кровопостачання та електричної провідності — важливі фактори розвитку патології, проте в будь-якому випадку різке порушення зору (темні плями, мерехтіння світла) потребує негайного реагування.

Кластерний головний біль має ознаки порушення зору, проте провляється переважно у вигляді розмитості зображення, туманності або двоїння. Супроводжується сльозотечею, світлобоязню та припухлістю навколо очної щілини. Односторонній, спостерігається сезонність загострень.

Лікування та діагностика

Лікуванням мігрені займається невролог-мігренолог у тісній співраці з суміжними спеціалістами. Наприклад, головний біль, якому передує одностороннє порушення зору, потребує консультації офтальмолога, а в другу чергу — невролога, і лише потім потім мігренолога.

Профілактика захворюваннь зводиться до уникнення загальних провокуюючих факторів, визначення та уникнення специфічних провокуючих факторів, дія яких і призводить до розвитку таких станів.

До найбільш поширених загальних провокуючих факторів належить:

Додатковими методами профілактики є прийом вітаміну В 2, Коєнзиму Q 10, Мелатоніну, Бутербару, препаратів Магнію; застосування акупунктури, транскраніальної магнітної стимуляції, масажц м язів spini та шиї; позитивний заспокійливий ефект матимуть заняття фізичними вправами, йогою, медитацію, молитви, прослуховування класичної музики.

Негайного звернення до лікаря потребують симптоми:

Зауважте, що працівники IT входять до переліку професій, що часто страждають на хронічні головні болі та мігрені, тому вживайте профілактичні заходь завчасно.

Досвід ІТ-компаній

Редакція DOU звернулась до українських ІТ-компаній з проханням розповісти, як керівництво дбає про здоров'я своїх співробітників.

Команда Forbytes двічі на тиждень має можливість відвідувати фітнес-заняття безпосередньо в офісі компанії. Тренерка Ольга годину працює з усіма охочими, підлаштовуючись під потрібне навантаження для шкірного. Можна розім'яті спину після робочого дня, проведеного за комп'ютером, підтягнути м'яка зв'язку та навіть отримати консультацію стосовно фізичних навантажень. Заняття в офісі — це зручно, оскільки не треба витрачати час, аби дістатися до тренажерного залу. «Я ходжу на фітнес з метою підтримувати гарну фізичну форму. Оскільки робота сидяча, то заняття корисні для моєї spini, — каже Галина, QC Engineer у Forbytes. — До того ж, тренер дає нам різні вправи для всього тіла, завдяки чому можна бути завжди в тонусі».

В офісах компанії Intellias працюють масажні кабінети. Двічі на місяць кожен працівник має змогу відвідати 30-хвилинний сеанс профілактичного масажу. Його методика розроблена спеціально для людей, що ведуть малорухомий спосіб життя, з метою профілактики захворювань хребта. Цей масаж чудово знімає напруження м язів рук, шийно-комірцевої зони, поперекового та грудного відділів хребта, забезпечує відтік лімфи й покращує циркуляцію крові. Також проводитися масаж голови, що покращує розумову діяльність та позитивно впливає на психоемоційний стан загалом.

Terrasoft Ukraine допомагає спеціалістам вести здоровий спосіб життя та підтримувати корисні звички: організовано масажний кабінет в офісі, двічі на тиждень вранці відбуваються заняття з йоги, є спортзал, де спеціалісти займаються самостійно чи з тренером на групових й індивідуальних тренуваннях. Щомісяця до офісу компанії приходити лікар-терапевт і проводити первинний огляд застрахованих співробітників, консультує щодо профілактики типових захворювань та скеровує до спеціалізованих лікарів у разі потреби.






Ми подали напругу українських ІТ-спеціалістів, з якими професійними захворюваннями вони стикались і що роблять, аби покращити свій стан.

Віталій Маренков , Back-end developer в eTravel S. A.

Особисто я стикнувся з такими проблемами: біль у зап'ястку правої руки, спричинений використанням комп'ютерній комп'ютерної мишки. На жаль, жодної профілактики не провівши, боліти почало раптово, і для профілактики виявилось надто пізно. Довелося скористатися досвідом знайомого з такою самою проблемою і навчитися користуватися мишею лівою рукою. Колега з тієї ж причини користується трекболом. Але сам я не знаю, наскільки це допомагає. Тепер стежу, аби зап'ясток не напружувався і більшість часу залишався випрямленим. Допомагають у цьому спирання ліктями на правильно підібрані заввишки підлокітники і вісь така ергономічна клавіатура. Зверніть увагу, що площина нахилу — не до користувача, як на звичайних клавіатурах, а від нього. При цьому погано видно символи на клавішах, зате зап'ястки не загинаються догори.

Інколи турбує біль у спині. Зі змінним успіхом допомагають заняття в спортзалі на укріплення м язів корпусу. Спочатку робив гіперекстензію. Біль зник, але за деякий час повернувся — наскільки розумію, я довів собі до несиметричності м язів, і тепер мушу посилено тренувати прес і сідниці, аби збалансувати. Інакше кажучи, при тренуванні spini варто тримати баланс, аби колись ослаблені м'яка м'язи не почали вигинати її в інший бік. Ще намагаюся тримати спину по спинці крісла (що також допомагає уникнути короткозорості) і підбирати висоту крісла і підлокітників так, аби не горбитися.

Анонімний коментар від тестувальника:

Зараз саме проходжу обстеження у невролога. Причиною відвідин лікаря стали сильні головні болі. Вони бувають різними, але найчастіше — це тиснучий біль у скронях. За шкалою болю від 1 до 10 — десь на 7-8. Через біль трапляється нудота. Погіршилися слух та пам'ять.

Своїм колегам, яким випало нещастя страждати на щось схоже, можу порадити звернути до страхової, якщо є поліс (діагностика буде недешевою). Якщо ж полісу немає, то не відкладайте та обстежуйтеся за власний кошт.

Найперше, варто звернути до невролога. У моєму випадку лікар відправив мене на рентген та УЗД шийного відділу хребта. Також порадив зробити МРТ голови. Наразі я зробив лише томограму, яка показала проблеми із ВСА (внутрішня сонна артерія). Артерія викривилась та набула S-подібного вигляду, що цілком може бути причиною сильних мігреней.

Попереду ще рентген та УЗД, втім, вже зрозуміло, що стиль життя потрібно змінювати. Якщо проблеми з ВСА ще не хронічні, то їх можна підкоригувати за допомогою дієти та спеціальної фізкультури. Якщо ж хронічні, то, наскільки мені відомо, лише складним хірургічним втручанням.

Висновки прості: не слід налягати на знеболювальні з думкою, що саме міні. Варто йти до лікаря, доки проблеми не стали хронічними.


Додам, що розумію людей, яким страшно йти на обстеження, адже завжди чекаєш найгіршого. Втім, собі варто перебороти. «Роби що можеш, та будь що буде» — відомий афоризм тут підходить якнайкраще.

Анонімний коментар від розробника:

У мене остеохондроз шиї і протрузії попереку. Спочатку з'явилася проблема з попереком. Рік ходив в зал (три рази в тиждень з тренером), проблема зменшилася, але не зважилася остаточно. Після ходив на ЛФК два рази в тиждень + один раз зал — десь півроку. Ситуація стала гіршою, ніж була. Потім почав сам робити зарядку щоранку + зал. Це допомагало, але було важко поєднувати з ранковими справами і дитиною. Робочий варіант для мене виявився таким: йога два рази в тиждень + зал один раз в тиждень. І раз в пару тижнів масаж.

Після з'явилися проблеми з шей. Гостра фаза, диклофенак, мідокалм, все як завжди, але цього не вистачило, тому перейшов на більш сильні. Гостру фазу, в якій не міг нічого робити правою рукою, як-то пережив.


Зараз живу в режимі один раз на тиждень плавання, один раз йога, один раз зал. Поки працює.

Максим Ганенко , Computer Vision Engineer в Upwork

Моя кар'єра програміста почалася в чотирнадцять років після того, як на уроці інформатики нам показали, як спочатку ввести у програму, а потім помножити її на два — в цей момент я зрозумів, що таке влада, і вона запаморочила мені голову: я почав кодити цілодобово безперервно.

Через кілька років почали з'являтися перші проблеми зі здоров'ям у вигляді нападів колірних плям в полі зору — миготлива мігрень. Я тоді ще не підозрював, що моя проблема була пов'язана з хребтом, але про це далі. Кар'єра йшла в гору, я найнявся в саму передову українську геймдев компанію, щоб робити всесвітньо відомий шутер. Мені було двадцять п'ять, коли почалися головні болі і безсоння, я ледве дотягнув до релізу і був змушений звільнитися з самої цікавої роботи у своєму житті.

Я не розумів, що відбувається, але почав відчувати огиду до програмування і думав про зміну професії. Мене виручила подруга, яка працювала в агентстві фріланса і стала давати мені роботу в тому обсязі, який я міг зробити. Досвідченим шляхом я переконався, що програмування — це моя доля, але тоді я не міг працювати більше трьох годин на день — починала боліти голова.

Переломний момент стався, коли мені стукнуло тридцять — у полі зору з'явилося стійке світлове пляма. Я пройшов купу досліджень, в результаті яких мені повідомили, що у мене остеохондроз і як наслідок — погане кровопостачання головного мозку. Я не буду розповідати, що мені призначали лікарі, тому що здебільшого вони мене вели по невірному шляху уколів і таблеток. Єдине, що дійсно допомогло з їх лікування — ударні дози Гінкго Білоба, препаратів з недоведеною ефективністю: моє пляма, нарешті, зникло з поля зору!

Далі я пройшов реабілітацію в Центрі Бубновського, де мене обстежили і призначили курс лікування. Три рази в тиждень під наглядом лікаря і інструктора я виконував силові вправи на тренажерах, в результаті яких я несподівано для себе не тільки прибрав свої головні болі, але і почав підвищувати свою продуктивність за рахунок більш довгих сесій програмування. Згодом я оптимізував свої заняття спортом і перейшов на такий режим: два рази на тиждень я ходжу в спортзал до тренера і один раз в реабілітаційний центр. Це дало мені можливість не просто довше працювати, але і повернутися у свою геймдев компанію на повний робочий день.

Також радимо почитати обговорення на Форумах, що стосуються неврологічних захворювань:

Опубліковано: 23/12/19 @ 08:00
Розділ Різне

Рекомендуємо:

DevOps дайджест #28: Kubernetes 1.17, Kubernetes Admission Controllers, CoreOS Clair і Flan Scan
BA дайджест #6: тренди 2020, взаємодія з топ-менеджментом
36+ робочих місць фахівців з SEO світу
IT-волонтери: як у Кропивницькому заснували безкоштовну школу програмування та соціальний креативний простір
Що таке Service Design і для чого він потрібен в IT