Політичні інтриги в роботі продакт-менеджера

Ті, що ти не цікавишся політикою, не означає, що політика не зацікавиться тобою.
Перікл

Що, трохи напружилися? Згоден: ДНЗ — не місце для політики. Тім більше, що довкола вже досить диванних експертів. Тому нижче мова піде про управління продуктом та пов'язані з цим політичні аспекти: структуру компанії, ОПР і стратегії впливу.

Насамперед давайте швидко глянемо етимологію слова політика. Походити воно від волоського ????????? та дослівно означає «ті, що стосується громадян». На практиці політика — це процес прийняття рішень, які стосуються певної громади. В даному випадку, робочого колективу, клієнтів, партнерів та певною мірою користувачів.

Абстрактно кажучи, все наше життя, в тому числі професійне, являє собою ланцюжок рішень. Проте робота відрізняється від особистого життя тім, що в процесі прийняття рішень задіяно набагато більше осіб. Якщо вдома вам достатня спитати дружину/чоловіка/маму/кота (потрібне підкреслити) аби домовитися про вечерю, то в будь-якій організації існує низька стейкхолдерів — учасників процесу — які мають думку з будь-якого питання. Тому ми усвідомлюємо ті чи ні — всі ми є учасниками певного політичного процесу.

Повертаючись до думки Перікла, наш екзистенційний вибір виглядає бінарним — цікавитися або не цікавитися. Звісно, в житті воно трохи складніше, аніж на папері, хоча б через те, що можна цікавитися, але не мати важелів упливу. На додачу, робочі процеси є багатовимірними, тому навряд чи можна однаково добре розбиратися в управлінні компанією, продуктом і технічними аспектами, якщо говорити про розробка програмного забезпечення, наприклад.

Оскільки стаття присвячена управлінню продуктом, то в більшості думки, приклади та рекомендації стосуються продуктового виміру, але, сподіваюсь, можуть стати в нагоді й широкому загалу.

У своїй минулій статті я наводив приклад того, як може виглядати процес передачі вимог від стейкхолдерів до продакт-менеджера в компанії.

Через ті, що кожна компанія унікальна, варіантів цієї схеми буде безліч. Важливо усвідомлювати, що в організації, як і в державі, є вертикалі і горизонталі влади, є явні і приховані стейкхолдери, і зв'язки між ними не завжди однорідні і часто не очевидні. Ті, що видається хаотичним та безсистемним, зазвичай має приховані закономірності. Тож гарна новина: продакт-менеджер може виживати, працювати та професійно зростати навіть у безладі, якщо зрозуміє правила гри. Пропоную вашій увазі кілька вправ, які можуть допомогти в цьому.

Структура компанії

Першочергово давайте розберемося в організаційній структурі компанії та розподілі влади.

Як я зауважив вище, є поняття вертикалі й горизонталі влади. Як ви знаєте, в управлінні державою зазвичай визначають 3 вертикалі — законодавча, виконавча та судова. Кожна з них (теоретично) є незалежною та забезпечує правильну роботу окремих державних механізмів. Запорукою розвитку та добробуту є належно функціонування всіх трьох, як окремо, так і разом.

Якщо не брати до уваги мікробізнеси та маленькі компанії, то в будь-якій комерційній організації простежуються свої вертикалі. В індустрії розробки програмного забезпечення, зокрема продуктів, їх можна нарахувати з десяток, але зупинюсь теж на трьох.

По вертикалі передаються стратегічні вказівки та забезпечується цілісність робочого процесу:
— Product — продуктова вертикаль — відповідає за те, що розробка рухається в правильному напрямку, що співпадає з цілями компанії;
— Tech — технічна через безпосереднє втілення ідеї в життя у вигляді коду та стабільну роботу інформаційної системи;
— Delivery — менеджерська — за дотримання графіків та стабільну роботу команди та інші організаційні аспекти.

По аналогії, вихід із ладу однієї вертикалі або втрата зв'язку між ними загрожують повноцінній роботі організації.

Щодо горизонталей влади, то це і є звичний нам розподіл ролей між різними членами команди на певному проекті:
— Продакт-менеджер — відповідає за своєчасну постановку завдань і пріоритетів;
— Інженер — за якісний і робочий код, який вирішує поставлені задачі;
— Проджект-менеджер — за злагоджену роботу команди, дотримання регламентів та усунення перешкод у процесі.

Тобто проектна команда є втіленням горизонтальної влади, але водночас кожен її представник знаходиться на певному рівні вертикалі влади.

Маю зазначити, що подібним чином виглядає схема у досить великих компаніях. У невеликих певні ланки будуть відсутні (як-то product lead або delivery manager тощо).

Натомість, знов-таки, як я казав вище, у вашій організації майже напевне можна виокремити вертикалі з маркетингу, продажу, фінансів, розвитку бізнесу (business development), а технічна — ймовірно — поділена на розробників, тестувальників та девопсів.

Якщо ви прагнете навести порядок у процесах всередині компанії, то спробуйте подивитися на неї під цим кутом, виписати ролі і процеси, відштовхуючись від зрозуміти горизонталь і вертикаль влади. Це дасть змогу всім учасникам процесу зрозуміти свої повноваження і зробити процес прийняття рішень більш прозорим та керованим.

Втім з власного досвіду знаю, що подібні аудити на рівні компанії — явище, м яко кажучи, не дуже розповсюджене. Тому в більшості випадків нам лишається проаналізувати наявну структуру, аби знати, з чим маємо справу, та працювати якомога ефективніше в існуючому середовищі.

За відсутності чітко визначеної структури і формалізованого розподілу влади варто окреслити для себе явних та неявних стейкхолдерів, а також стосунки між ними.

Стейкхолдери та ОПР

Стейкхолдери — це зацікавлені особи, які мають вплив на проект. ОПР — це л юдина, яка п риймає р ішення. Задля успішної роботи продакт-менеджер має ідентифікувати і працювати з ними. Аналіз стейкхолдерів — це, до речі, класичний бізнес-аналіз. Якщо ви не дуже «в темі», то раджу почитати Software Requirements by K. Wiegers (бажано в оригіналі). Хоча місцями нуднувато, як на мене, але змістовно та фундаментально.

Щодо ОПР, то це — ваші найважливіші стейкхолдери. Їх виявити і проаналізувати порівняно нескладно. Складно буває зрозуміти, що робити далі. Чи допустима, вам не пощастило, і у вашій компанії панує мікроменеджмент: всі рішення приймає біг бос (СЕО чи ще хтось). У важких випадках між вами може бути ще 1-2 рівня менеджерів, які без ухвали біг боса хіба що каву собі роблять. Мабуть, тікати звідти буде найліпше, але оскільки ми не шукаємо легких шляхів", давайте спробуємо з'єднання з'ясувати 3 речі:

  1. Хто ті люди, до яких дослухається біг бос, назвемо їх «обрані».
  2. Виходячи зі стилю спілкування й керівніцтва чи бажаєте ви входити до кола обраних.
  3. Стратегії впливу.

Шукаємо обраних

У принципі, це нескладно. У більшості випадків, пропрацювавши кілька тижнів ві або побачите самі, як відбувається процес ухвалення рішень, або дізнаєтеся про нього від співробітників. Пліткують усюди. І якщо самому розносити плітки — сумнівне заняття, то дізнаватися їх інколи буває корисно, хай би там що не казали суворі моралісти.

Чи бажаєте ви входити до кола обраних

Ві не вагаючись відповідаєте «так»? Тоді ми йдемо до вас ©. Якщо серйозно, то ствердна відповідь, на мою думку, свідчить про одне з двох:
— нестачу досвіду спілкування з біг босами;
— неабияку цілеспрямованість та екстравертний тип характеру.

А тепер слайди, себто приклади, з мого досвіду. Імена і назви компаній, звичайно, змінені, вибачайте.

1. У компанії РозводнякДляІнвесторів.ком панує майже сімейна атмосфера. Біг бос Джонатан щонеділі ввечері збирає ключових співробітників на конференц-дзвінок, щоб обговорити плани на наступний тиждень, роздати вказівки та поділитися новими фантасмагоричними ідеями, що виникли в нього протягом вихідних. Бурхлива уява Джонатана регулярно підживлюється різними стимуляторами на вечірках. Проте оскільки уяву не можна просто взяти й обмежити вихідними, годину від годині він телефонує своїм ключовим людям, коли йому заманеться. Наприклад, об одинадцятій вечора.

2. Корпорація ГребемоБабло.ком має тисячі співробітників, особливо привілейовані мають безлімітні пайові телефони і рядок в контракті, який передбачає перебування на зв'язку 365/7/24. Тобто якщо вони отримують важливе повідомлення, то мають швидко відповісти на нього, про будь-якій годині і в будь-якому стані. А якщо стається халепи (нечасто, але буває), мають залагоджувати її, хоч би в якому кутку світу смороду не булі. І втекти у відпустку на безлюдні острови без мобільного зв'язку — не варіант. Така підвищена відповідальність відчутно пришвидшує ріст банківського рахунку і процеси старіння.

3. Компанія ПилимоБюджети.немає відома багатьом рекрутерам. Частково через те, що вона жваво шукає кадри, а частково — тому що знайдені кадрі швидко починають активно шукати нову роботу. У чому ж причина? Найкращим чином це пояснити приклад того, як біг бос Фред оголошував про підвищення Тома — одного із своїх наближених. Найвидатнішою рисою Тому, за словами Фреда, є здатність витримувати Фредові крики та лайку. Прикметно, що певний відсоток людей такий стан промов вдовольняє і вони працюють в компанії роками, інші звільняються за кілька місяців.

До речі, наведені приклади взяті не з пост-радянського простору, а саме з так званих «розвинених країн». Альо я щиро сумніваюся, що вітчизняний стиль керівніцтва виглядатиме більш гуманним.

Тож якщо ви готові до миттєвого виконання будь-яких забаганок деспотичного боса, подекуди зневажливого ставлення та повного домінування роботи над особистим життям, то перебування в колі обраних вам дійсно буде до вподоби.

Згоден, я трохи узагальнюю та, може, навіть гіперболізую, але такі компанії й такі боси існують. Саме тому відповідь на це питання залежить від вашої конкретної ситуації, а саме:
— як побудовані комунікації між біг босом та «обраними»;
— наскільки вам буде комфортно брати в них участь з огляду на ваш характер;
— які незручності ви згодні переносити та чим поступитися задля кар'єр кур'єри.

Стратегії впливу

Незалежно від вашої відповіді на попереднє запитання хочу навести кілька рекомендацій, які можуть допомогти вам побудувати стосунки з ключовими стейкхолдерами та ОПР.

Єдина різниця полягатиме в тому, що якщо ви працюєте в авторитарному середовищі й не хочете потрапляти до кола обраних, то вашою метою буде побудова опосередкованого впливу на біг боса через посередників з кола обраних (замість безпосереднього).

Головні недоліки цього:
— ваш вплив обмежений впливом посередників;
— ваші думки можуть зазнати змін при передачі через «зіпсований телефон»;
— на побудову стосунків піде більше часу.

Якщо ж ваше середовище більш-менш сприятливе для роботи і не має авторитарних ознак, то можете сміливо застосовувати ці прийоми до будь-кого.

1. Будуйте особисті стосунки

Чи не найогидніша для українського ІТшника справа — це будувати стосунки зі співробітниками, тім більше закордонними замовниками. Тім не менш, це мабуть, одна з найпоширеніших порад у літературі, блогах та подкастах, присвячених професійному розвитку.

Типова модель поведінки в нас: з людиною має бути по-справжньому цікаво спілкуватися, щоб відвести її до кола друзів. Усі крім друзів не вартують особливої уваги.

Проте якщо ви прагнете, щоб люди слухали вас, треба навчитися слухати людей.

Першочергово я раджу засвоїти методику активного слухання. Перші пару місяців доведеться нагадувати собі про неї під час спілкування, а потім увійде у звичку.

На додачу до слухання раджу є ятовувати інформацію, для початку хоча б важливу — про батьківщину, захоплення, важливі цілі тощо. Навіщо? Для того, щоб час від часу цікавитися новинами з життя співрозмовників.

— Привіт, Джо. Як пройшла відпустка? Сподіваюсь, діти одужали до вильоту?
— Хай, Раджит. Як підготовка до марафону? Він же наступного тижня, так? Тримаєшся цілі в 3 години?
— Як справи, Алан? Вже в'ється їхав у новий будинок? Якщо треба допомогти з ремонтом — дай знаті.

Останнє здається зайвим, проте якщо ви працюєте із західними колегами онсайт, то вони навряд вас покличуть допомагати з ремонтом, хіба що ви — близькі друзі, але їм буде приємно.

Ці кілька прикладів ілюструють певну формулу. Розберемо її на складові:

  1. Дружнє ставлення: Ви звертаєтеся до людини із особистим питанням.
  2. Увага: Ви пригадуєте якусь інформацію, що людина вам надала раніше (розрахунковий годину подолання марафону) або ж вона імпліцитно присутня у вашому запитанні (колега купивши будинок).
  3. Небайдужість: Ви цікавитеся змінами, виказуєте сподівання, співчуття або інші доречні емоції.

Якщо є ятовувати складно — спробуйте записувати. Складіть для себе невеличке дос'є на ключових стейкхолдерів, альо не афішуйте цього.

Це були поради прикладного змісту. Альо смороду в ідеалі мають доповнюватися певними змінами у світогляді. Проблема в тому, що такі зміни потребують набагато більше часу, інколи багато років. Я маю на увазі, що ми маємо справді цікавитися оточуючими, намагатися розгледіти в кожному особистість, а не просто набір посадових інструкцій.

2. Робіть свою справу якомога краще

Як не банально це звучить, але найліпше, що можна зробити у будь-якій ситуації — це робити свою справу якомога краще. Навіть коли здається, що все вирішують особисті зв'язки, це не завжди так. У будь-якому випадку, давайте на хвильку замислимося, що лежить в основі особистих стосунків.

Це — довіра.

Колі топ-менеджери великих компаній або політики обіймають нову посаду, вони намагаються привести з собою свою команду. Інколи вони замінюють більш кваліфікованих підлеглих заради єдиного — можливості бути впевненим у своїх людях. А що може найкраще продемонструвати вашому босу, що на вас можна покластися? Правильно — ретельне виконання своїх обов'язків і регулярний зворотній зв'язок щодо стану справ. А якщо до п2 додати п1 — вийде ще краще.
З босом зрозуміло, — скажете ви. А як щодо інших стейкхолдерів?

Так само. Ви працюєте не в вакуумі, а в колективі, де люди обмінюються інформацією та враженнями. Якщо ви добре робите свою справу, це не залишитися непоміченим. Альо якщо ви хочете пришвидшити цей процес і вийти за межі вашого безпосереднього кола, є ще дещо.

3. Допомагайте іншим

Серйозно. Одна з лідерських якостей — це здатність вчасно допомагати іншим заради досягнення спільної мети. Допомагайте іншим і отримаєте потрійний ефект:
По-перше, ви насправді досягнете спільної мети швидше.
По-друге, людина, якій ви допомогли, буде вам вдячна і, можливо, наступного разу зробить щось для вас. Хоча розраховувати на це особисто я б не став.
По-третє, добрі справи не лишаються непоміченими, і в очах оточуючих ви заробите собі додаткові бали.

Водночас наголошую, що саме перший пункт має бути головним мотивацією, а другий і третій — це радше позитивні побічні ефекти.

Окремим підпунктом до цього я б виділив братися за роботу, яку більше ніхто не хоче робити. Звичайно, для цього мають бути причини — вона, напевне, занадто нудна або незрозуміла або що. Альо коли хтось із ОПР з подивом спитає: «Хто ж се зробив оте завдання, що ми майже місяць очікували?» йому скажуть про вас, і це саме по собі буде чудовою рекламою.

Ще одним побічним ефектом буде ті, що ви краще розбиратиметеся в різних аспектах бізнесу й продукту, а отже краще виконуватиме свою роботу та побудуєте нові зв'язки всередині компанії.

4. Засівайте ідеї

Найкраще — скерувати людину до необхідної вам відповіді запитаннями.
Наприклад, ви вважаєте за потрібне додати функцію виходу з додатка (Log Out), та говоріть про це зі своїм босом.

— Гарі, є хвилька?
— Звичайно, Те, що мушу.
— Гарі, ми маємо додати функцію виходу з мобільного додатку для користувачів.
— Навіщо?
— Бо вони можуть продати свій телефон або дати комусь покористуватися.
— Вони завжди можуть видалити додаток.
— А якщо вони забули?
— Сподіваюсь, вони не настільки дурні. У тебе ще є питання? Бо в мене ще купа справ...

Як бачите, діалог зайшов у глухій кут. Намагатися переконувати й наводити інші аргументи в більшості випадків — марно. Краще за все людина сприймає ідеї, до яких вона дійшла самотужки, тож давайте розглянємо інший приклад.

— Гарі, є хвилька?
— Звичайно, Те, що мушу.
— Дякую. Я розмірковував нещодавно тут: більшість наших користувачів — молодь, а молодь оновлює телефони досить часто, так?
— Ну так.
— А що стається з нашим додатком, коли вони продають старий телефон?
— Напевне, вони його видаляють.
— А якщо забувають?
— Що ж, тоді їхні дані можуть потрапити до нового власника. Не дуже сек'юрно виходить. Гадаю, нам не завадить додати Log Out.
— Непогана думка, бос. До того ж, новий власник теж може вподобати наш додаток. Хочеш, щоб я зайнявся?
— Так, давай.

Інколи буває, що ви висловили якусь ідею босу або ОПР, альо смороду не сприйняли її, а потім за деякий вона прижилася в їхній уяві, і в дещо зміненому вигляді (або навіть в тому самому) смороду її розповідають вам, як свою власну.

Первинна реакція, що виникає — нагадати й переконати, що це — ваша ідея. Втім я раджу не квапитися та подумати, що для вас є більшим пріоритетом: втілення в життя ідеї чи визнання свого авторства?

До того ж, такий спосіб переконання людей вважається більш віртуозним та витонченим, аніж звичне нам наведення аргументів. Наступного разу як щось подібне станеться з вами, розслабтесь та відчуйте себе таким собі сірим кардиналом, який вправно тягне за ниточки та маніпулює людьми.

До речі, це чудово працює і в зворотньому напрямку, тобто якщо ви є менеджером, то можете подібним чином засівати ідеї своїм підлеглим та взагалі будь-кому.

На сьогодні все. Буду радий відповісти на запитання та, якщо буде зацікавленість, написати про щось..

Опубліковано: 30/01/17 @ 11:00
Розділ Блоги

Рекомендуємо:

Дайджест: історія Prometheus, куди йде сеньйор, аутсорс vs стартапи, маркетинг для розробників
Блог-шоу - випуск 55
DOU Hobby: Автоспорт — це адреналін, робота в команді та довіра
DOU Проектор: SDK.finance - FinTech платформа для розробників фінансових і транзакційних сервісів
Складні люди в IT і що з ними робити?