Курс молодого бійця за версією Luxoft

Цією статтею ми починаємо серію публікацій, присвячених відносинам української IT-індустрії з освітньою сферою. Найближчим часом ви дізнаєтеся про те, як гравці вітчизняного сегмента розробки ПО взаємодіють з навчальними закладами і беруть участь у підготовці кадрів для себе і сусідів по ринку.

Отже, локальне підрозділ компанії Luxoft проводить дуже цікавий експеримент: студентам Одеського політеху запропонували взяти участь у розробці реального програмного продукту з повним зануренням у процес, точно так само, як це відбувається на підприємстві. Дві команди студентів в лабораторії ОНПУ під керівництвом кураторів з Luxoft ведуть розробку програмного забезпечення «по дорослому»: використовуючи Agile-методологію з щоденними скрамамі і тижневими спринту.

Звичайно, суть даного експерименту все ж більше освітня, ніж практична - в ролі замовника проекту виступає сам Luxoft. Але працюють студенти з вельми перспективними технологіями: кінцевим результатом їх діяльності стане відкрита платформа для автомобільних бортових комп'ютерів.

В даний момент дві команди одночасно ведуть два напрямки. Перше - система навігації і прокладання маршруту, яка може використовувати геолокаційні дані одночасно з декількох ресурсів, таких як Google Maps або Яндекс.Карти. Система може працювати в режимі реального часу, прокладаючи і оптимізуючи маршрути з урахуванням поточної обстановки на дорогах. Друга тема, ще більш цікава - система візуального спостереження за становищем на дорозі, здатна за даними з встановленою на капоті камери визначати місцезнаходження автомобіля щодо дорожньої розмітки і сигналізує про наявність об'єктів на дорозі - інших машин або пішоходів. Незважаючи на те, що проект стартував лише на початку серпня, хлопці вже готові продемонструвати робочі прототипи деяких модулів.

Хлопці осягають не тільки нові технології і методики програмування, а й вчаться правильно представляти і супроводжувати продукт, проводити робочі мітинги і презентації.

Крім того, у кожної команди є персональний блог, що використовується для внутрішніх обговорень та публічних звітів про виконану роботу.

Фінальний відчутний результат імовірно повинен побачити світло через кілька років - до того часу повинна змінитися і команда розробників (проект розрахований на студентів третіх-четвертих курсів). Однак хлопці взяли хороший темп і цілком ймовірно, що перший дослідний зразок з'явиться навіть до кінця 2011 року. Дуже хотілося б додати особистих вражень від спілкування зі студентами та керівниками проекту - неймовірно приємно бачити людей, які щиро і непідробно захоплені своєю справою, заряджені здоровим драйвом і сповнені ентузіазму. Навіть зловив хвилинку ностальгії за студентських років.

На питання DOU люб'язно погодилися відповісти Дмитро Кушнір, директор Luxoft в країнах Східної Європи, Олексій Решта, керівник освітніх програм компанії в Одесі і Світлана Григорівна Антощук, декан факультету автоматизації та обчислювальної техніки (ФАОТ), на базі якого розміщується лабораторія:

- Це перший випадок спільних проектів Luxoft з інститутами?

Дмитро Кушнір: Ні, звичайно. Історично склалося так, що Luxoft (ще російський головний офіс) дуже швидко прийшов до того, що треба взаємодіяти з вузами. У Росії вже близько десяти років розвиваються відносини з цілою низкою установ. В Україні ми теж з самого початку розуміли, що ростемо досить швидко, стаємо одним з найбільших гравців, і щоб підтримувати таке зростання, нам доведеться працювати в тому числі і з випускниками. Ну і, звичайно, ми зацікавлені, щоб у цілому система вищої освіти розвивалася, і розуміємо, що необхідно докладати певних зусиль, інвестувати час і фінансові кошти.

Тут, в Одесі, ми підтримуємо протягом п'яти років олімпіадний рух, в Києві проводимо цілий ряд програм, у тому числі річну практику для студентів, в деяких вузах ведемо факультативні заняття в нашому київському офісі. Ми постійно беремо участь у різних заходах, в тому числі і для викладачів - наприклад, в 2008 році ми проводили захід під назвою «Стажування викладачів вищих технічних навчальних закладів України». А в серпневому рейтингу DOU назвав Luxoft номером один за кількістю інженерів - з'явилася додаткова відповідальність.

- Розкажіть, як набиралася команда студентів?

Олексій Решта: Підхід був трохи авантюрним, я займався «полюванням за головами» на літній практиці, яку студенти проходили в Luxoft. Фактично було два етапи - спочатку я відбирав хлопців на практику, а потім з відібраних формував команди. Зацікавленість, що характерно, була колосальна, проект починався 1 серпня - адже самий розпал літа, море, все таке. І з 24 чоловік, яким було запропоновано взяти участь, відразу погодився 16! Одну команду з трьох чоловік я взяв одразу ж - я бачив їх рік тому на олімпіаді і знав, що вони добре спрацьовані, а друга команда добре зарекомендувала себе на практиці. Тобто проект стартував з шістьма хлопцями, а потім вони відібрали ще шість, вже самостійно. Спрацювало «сарафанне радіо» - ми не робили ніяких оголошень, ніхто нікому нічого офіційно не говорив, але сюди прибіг мало не цілий потік, величезна кількість студентів, і протягом трьох днів мої хлопці відбирали собі помічників. Зараз у нас працюють 12 чоловік.

- Проект, судячи з усього, абсолютно некомерційний, яка його подальша доля?

А.Р.: Ну, що стосується некомерційного проекту - будь-яке гарне справа може принести вигоду. Якщо хлопці зроблять гарний доступний open-source прототип, то ми його можемо демонструвати, отримати під нього замовлення - а готова команда на розробку у нас вже є.

Д.К.: Я би подивився на це і з іншого боку. У березні ми проводили круглий стіл, на який запросили викладачів з технічних вузів Одеси. На ньому прозвучала ідея, що непогано було б вести якісь реальні проекти (або максимально близькі до реальності) на території вузу, щоб студенти могли подивитися на сам процес розробки продуктів, додатків. Ну і в ході обговорення ми дійшли висновку, що розробляти будь-які комерційні продукти таким чином досить складно, тому що є умови і обмеження замовників: вони дуже чутливі до того, хто саме розробляє інтелектуальну власність, є обмеження, пов'язані з питаннями безпеки, доступу, жорсткими термінами і т.д. Тому ми припустили, що подібні проекти буде досить складно реалізувати в кооперації з навчальними закладами. А якщо розглядати проекти, які не мають подібних технічних обмежень, то це як раз що-небудь пов'язане з новими технологіями, платформами, бізнес-ідеями, які можна спробувати опрацьовувати з хлопцями з ВУЗів. Це дозволяє їм взяти участь у реальному проекті, побудувати команду, весь проектний процес, загалом, займатися реальними речами, які не мають перерахованих обмежень.

- А тут студенти теж проходять якесь навчання?

Д.К.: У Luxoft один з найбільших тренінгових центрів, у тому числі і в Одесі. Це стандарт компанії - у всіх містах, де ми працюємо, ми створюємо навчальні центри. По ряду напрямків нам доводиться «доучувати» хлопців всередині, наприклад, якщо ми працюємо із замовниками з якихось галузей, які не представлені в Україну, нам доводиться розповідати про специфіку використовуваної галузі, технології, платформи тощо Зокрема, що відбулося в Одесі - історично так склалося, що основна спеціалізація - автомобільні розважальні системи. Де ще в Україні можна взяти фахівців, які мають досвід у розробці автомобільних розважальних систем? Ну так вийшло, що з найперших днів ми побудували навчальну програму і почали вчити людей на стороні Luxoft. Нам допомогли в цьому замовники.

Зараз ми приходимо до того, що масштаби такі, що хоч власний університет лад.

Або необхідно активно працювати з існуючими університетами, шукати потрібні форми взаємодії. Те, що відбувається тут в Одесі, ми розглядаємо як «пілотну» модель - якщо вона виявиться успішною, ми з задоволенням будемо ділитися досвідом з усіма іншими регіональними представництвами Luxoft, з усіма конкурентами, і будемо розповідати на ринку, що ось така модель запрацювала. Ми дуже на це налаштовані.

А.Р.: Більшість застосовуваних технологій студенти вивчають в інституті. База - це програмування на С + +, який у них з першого курсу. Деякі спеціальності вивчають програмування під Linux - хлопці тут працюють саме під цією ОС.

- Результатами двомісячного експерименту ви задоволені?

А.Р.: Відверто кажучи - дуже хороший старт у хлопців, я не на всіх комерційних проектах бачив такий швидкий та енергійний старт, швидке впровадження в тематику, конкретні результати. Вони дуже багато роблять самі крім основної роботи: ми звикли, що техпідтримкою займається IT-відділ. Тут хлопці все встановили самі, підтримують самі операційну систему, мережу.

Головний успіх - це взаємодія наших експертів зі студентами, тому що студенти самі «розтікаються думкою по древу», не можуть сконцентруватися, вибрати самі основні напрями, отримати потрібну якість продукту і т. д. Ми даємо свій досвід, тайм-менеджмент, визначаємо плани, терміни, дивимося, куди рухається розробка і якщо хлопців ведуть убік якісь другорядні деталі, направляємо їх енергію в потрібне русло. Завдяки цій співпраці досвідчених інженерів зі студентами можна отримати і реальний вихід і швидкий розвиток професійних навичок.

А взагалі хлопці переповнені ідеями та енергією, навіть доводиться їх осаджувати періодично, нагадувати, що вони все таки студенти, а не бойовий загін передового IT-фронту.

Д.К.: Схоже відбувається у всьому світі - молодь не має бар'єрів у взаємодії з пристроями і природно почувається у спілкуванні з IT, з програмним забезпеченням. Тому вони дійсно будуть швидше включатися, просто потрібно допомагати хлопцям, трошки їх направляти - як правильно підійти до процесу розробки комерційного програмного забезпечення.

- Ви згадували, що в командах проводяться тижневі спринти. Чи не занадто часта періодичність?

А.Р.: Взагалі-то так, в промисловості зазвичай прийнято проводити спринти тривалістю у два тижні або на місяць, але враховуючи те, що хлопці все-таки менш організовані, досвіду поки що замало , ми вирішили ввести щоденні скрами і тижневі спринти, щоб краще контролювати процес, працювати над дрібними фрагментами завдання.

- Студенти, які беруть участь у проекті, користуються будь-якими привілеями в інститутській навчанні?

Світлана Антощук: Ні, навіть навпаки - з них більший попит. Але у них є деякі бонусні можливості - якщо тематика співпадає, вони можуть використовувати свої напрацювання в якості, скажімо, курсового проекту. Може бути, деякі будуть використовувати їх в якості дипломної роботи. Власне в цьому теж зручність відкритого проекту - для навчання він підходить просто чудово.

Ми насправді паралельно контролюємо процес їх навчання - все-таки участь у проекті на оцінках позначатися не повинно. Але за цих хлопців я не переживаю - у них з цим все гаразд.

- А при прийомі на роботу в Luxoft учасники інститутських проектів будуть користуватися будь-якими привілеями, чи будуть найбільш відзначилися отримувати відразу пропозицію?

Д.К.: Звичайно ми будемо розглядати такі проекти, як якесь джерело ресурсів, адже наша мета зробити так, щоб хлопці приходили на роботу добре підготовленими. Однак сам факт участі в подібному проекті не створить сам по собі бонусів при прийомі - відбір у конкретні проекти буде проводитися їх керівниками. Перевага ж полягає в тому, що такі студенти вже досить добре розбираються в технологіях і процесах.

Опубліковано: 10/10/11 @ 10:09
Розділ Блоги

SEO Блог

Курс молодого бійця за версією Luxoft

Рекомендуємо: