diff № 8268 № 9744 , або Що нового пропонується законодавцями за спеціальним режимом оподаткування для ІТ -компаній ?

Кілька тижнів тому, 22 березня 2012 Верховною Радою України прийнятий у першому читанні законопроект № 9744 "Про внесення змін до Податкового кодексу України про спеціальний режим оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції". За даний законопроект проголосувало 336 депутатів.

Цей законопроект був внесений на розгляд українського парламенту групою депутатів 23 січня 2012р. Фактично законопроект № 9744 запропоновано замість законопроекту № 8268 від 04.08 .2011 р., відкликаного з Верховної Ради 13 січня. Мета проекту № 9744 від 22.03.2012 р. - Створити умови для розвитку індустрії програмної продукції в Україну.

Екскурс в новітню історію

Законопроект № 8268 у своїй першій редакції річної давності (від 18.03.2011 р.) пропонував на період до 1 січня 2016 зменшити ставку податку на прибуток до 8% для юридичних осіб, які здійснюють діяльність в ІТ-галузі. Також передбачалося зменшити ставку податку на дохід (колишній прибутковий податок) для основної та додаткової заробітної плати осіб, які працюють в компаніях ІТ-галузі, з 15% (ст.167.1 НК) до:

- 1% від бази оподаткування - в 2011 р.
- 2% - в 2012 р.
- 3% - в 2013 р.
- 4% - в 2014 р.

- 5% - в 2015 р.

Авторами законопроекту також пропонувалося не оподатковувати податком на прибуток доходи, отримані учасниками експерименту і добровільно спрямовані на рахунки вищих навчальних закладів для підготовки фахівців ІТ-галузі або в фонд розвитку освіти і науки.

Ця редакція законопроекту № 8268 не була прийнята парламентом.

Майже півроку потому, 4 серпня на розгляд ВР Україна була запропонована оновлена ??редакція законопроекту № 8268. У ній ставка податку на прибуток для юридичних осіб в ІТ-галузі пропонувалася вже в розмірі 16%, а ставка податку на дохід для заробітної плати зросла до 10%.

Автори законопроекту запропонували також знову повернути до Податкового кодексу норму ст.196 п.196.1.14 - про звільнення ІТ-компаній від ПДВ. Раніше цю норму народні депутати прибрали з Податкового кодексу законом № 8321 від 19 травня 2011

Дія закону № 8268 його автори пропонували поширити на період з 1 січня 2012 р. до 1 січня 2017

Цей законопроект був відкликаний з ВР Україна 13.01.2012 р.

Проект № 9744, або Нова надія

Незабаром після того, як проект № 8268 був відкликаний, 23 січня 2012 та ж група депутатів внесла на розгляд народних депутатів новий законопроект № 9744.

Що змінилося в цьому законопроекті, в чому його відмінність від попереднього?

перше , автори пропонують внести зміни до статті 56 Податкового кодексу - "Оскарження рішень контролюючих органів". Зокрема, в п. 56.15 автори додають норму про те, що скарга зупиняє виконання платником податків податкового повідомлення-рішення (рішення), акта контролюючого органу, який оскаржується.

Чи впливає ця норма на розвиток ІТ-галузі? Навряд чи. Не зовсім зрозуміло, навіщо автори включили її в цей законопроект, особливо при тому, що у висновках профільного комітету ВР України з цього законопроекту вказано, що ця норма не підтримана Кабінетом Міністрів України, а це створить додаткові перешкоди до прийняття закону в другому читанні.

Цим же п. 56.15 НК в абзаці другому авторами законопроекту пропонується, що на період оскарження право платника податків на застосування спеціального режиму оподаткування не скасовується. Це, звичайно, добре.

друге , пропонується внести зміни до ст.140 НК "Особливості визнання витрат подвійного призначення". Перший пункт підпункту ст. 104.1.2 після слів "суміжнім правом на" буде доповнено словами "комп'ютерні Програми (програмне забезпечення),".

Ось як пропонується викласти цей підпункт НК:

До складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь:

1) нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, які здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", і нарахування за надання права на користування авторським , суміжних правом на комп'ютерні програми (програмне забезпечення), кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку ) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:

Що можна сказати по запропонованим змінам? Все те, що дає можливість збільшити валові витрати для підприємства, тим більше підтверджені фактичними витратами, - це на благо платника податків.

Третє . Автори пропонують у статтю 151 "Ставка податку на прибуток" додати підпункт 151.4, де для ІТ-компаній встановлюється ставка в 16%. У висновку Головного юридичного управління ВР щодо цього законопроекту зазначено, що в Перехідних положеннях НК встановлено, що ставка 16% податку на прибуток запроваджується з 1 січня 2014 для всіх платників податку на прибуток, тому доцільно змінити саме цей пункт Перехідних положень, а не вносити п.151.4 в ст. 151 НК.

Четверте . Автори законопроекту № 9744 пропонують доповнити Податковий кодекс статьей156-1 "Спеціальний режим оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції", де роз'яснюють, як розділити витрати компанії за видами діяльності, а також дають критерії, за якими визначається ІТ-компанія, що має можливість застосувати спеціальний режим оподаткування , регламентують процес отримання свідоцтва про реєстрацію такої компанії.

Ось критерії, за якими ІТ-компанія стає суб'єктом спеціального режиму оподаткування. Цитую законопроект:

156-1.4. Суб'єктом індустрії програмної продукції є підприємство, яке протягом попередніх 4 послідовних звітних податкових періодів, визначених п. 34.1.3. цього Кодексу, сукупно одночасно відповідає таким критеріям:

1) питома вага доходів підприємства від здійснення видів економічної діяльності, визначених у пункті 156-1.5. цієї статті, становить не менше 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг; (До речі в законопроекті № 8267 - 60%, прим. автора);

2) середньооблікова чисельність працівників перевищує 10 осіб;

3) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) загальна сума розбіжностей між податковим кредитом з податку на додану вартість, сформованим платником податків по придбаних товарах/послугах і податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині поставки таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 1000 розмірів мінімальної заробітної плати , встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

5) до нього судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Для новостворених суб'єктів індустрії програмної продукції, утворених менше ніж за 4 повних звітних податкових періоду, визначених п. 34.1.3. цього Кодексу (місячний період), до дати подання реєстраційної заяви з дотриманням вимог, встановлених пунктом 156-1.6 цієї статті (крім суб'єктів, які бажають обрати спеціальний режим оподаткування в звітному податковому періоді, в якому вони були створені), дозволяється при визначенні відповідності такого підприємства критеріям, встановленим цим пунктом, застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності такого суб'єкта господарювання та при дотриманні всіх зазначених критеріїв у фактичну кількість звітних податкових періодів, визначених п. 34.1.3. цього Кодексу.

Не вважаються новоствореними суб'єкти господарювання, створені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Як бачимо, критерії, за якими будуть реєструвати учасників експерименту, виписані спірно, що, звичайно ж, ускладнить перехід ІТ-компаній на спеціальний режим оподаткування.

Збільшено питому вагу доходів підприємства від ІТ-діяльності до 70% з 60%, пропонованих в законопроекті № 8267.

Первісна (!) вартість основних засобів і нематеріальних активів повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати на початок року. На сьогоднішній день - це 53 650 грн!

Не зовсім зрозуміло, чому в законопроекті первісна вартість вказана, адже на 1 січня біля існуючих компаній буде залишкова вартість.

Далі . Встановлення суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим ІТ-компанією та податковими зобов'язаннями його контрагентів передбачає наявність ще однієї перевірки податковими органами.

Підпунктом 156-1.5 автори законопроекту дають розшифровку видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт і надання послуг в індустрії програмної продукції. Раніше це було зазначено в законопроекті № 8267 з ІТ-галузі.

До слова, в Україну в 2012 році запроваджуються КВЕД-2010 замість КВЕД-2005. Поточний 2012 буде перехідним, коли будуть діяти обидва КВЕД, але всім суб'єктам господарювання необхідно звернутися у відділи реєстрації при місцевій владі, щоб перереєструвати свої види діяльності до 1 січня 2013 р.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування суб'єкт індустрії програмної продукції буде представляти в орган державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву (пп.156-1.6 НК):

"Заява про реєстрацію суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта спеціального режиму оподаткування подається керівником або представником юридичної особи - платника (з документальним підтвердженням особи і повноважень) до відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за 30 днів до початку податкового періоду, визначеного п. 34.1.3. цього Кодексу (місяць - прим. автора), з якого вказане підприємство передбачає отримати право на використання спеціального режиму оподаткування. "

В цьому ж підпункті 156-1.6 передбачається, що

"... для підтвердження відповідності видів економічної діяльності суб'єкта індустрії програмної продукції видами економічної діяльності, визначеними в пункті 156-1.5 цієї статті, суб'єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою має право подавати висновки центрального органу виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації України щодо відповідності видів економічної діяльності суб'єкта індустрії програмної продукції видами економічної діяльності, визначеними в пункті 156-1.5. цієї статті. Зазначений висновок також виходить в разі потреби за зверненням органу державної податкової служби. "

Також для підтвердження права суб'єкта індустрії програмної продукції на використання спеціального режиму оподаткування орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності поданих платником податків документів! Така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, наступних за днем ??отримання реєстраційної заяви.

Сумніви виникають з приводу фрази "має право " у підпункті 156-1.6. Як відомо, це може трактуватися не на користь платника податків, так що буде доцільно, щоб автори прибрали цю норму за поданням висновку за видами діяльності. У Податковому кодексі вже є статті, що передбачають відповідальність платника податків за надання невірних відомостей.

Законопроектом № 9744 встановлено, що в разі відсутності підстав для відмови суб'єкту індустрії програмної продукції в реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 15 робочих днів від дати отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції і видати йому або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такого суб'єкта господарювання як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Орган державної податкової служби відмовляє суб'єкту індустрії програмної продукції в реєстрації його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви, представлених документів або проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що зазначений суб'єкт господарювання не відповідає критеріям, встановленим у пункті 156 -1.4. пропонованої статті НК. Рішення про відмову повинно бути вручено платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.

Рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливість повторного звернення суб'єкта індустрії програмної продукції в орган державної податкової служби з метою реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Центральний орган державної податкової служби буде зобов'язаний вести реєстр суб'єктів спеціального режиму оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції і щомісяця публікувати його на своєму сайті.

У пропонованому законопроекті також вказано, коли анулюється Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Що пропонується з податку на прибуток?

Пропонується ст. 167 НК доповнити новим пунктом 167.2-1 такого змісту:

"167.2-1. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу в формі заробітної плати, визначеного згідно з пунктом 164.6 статті 164 цього Кодексу, та інших винагород за трудовими договорами (контрактами) працівників суб'єкта спеціального режиму оподаткування індустрії програмної продукції (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) відповідно із спеціальним режимом оподаткування. "

Тобто, податок на дохід для найманих працівників в ІТ-галузі знову пропонують зменшити до 5% замість 15%, як зазначено в ст. 167.1 НК. Напевно це зменшення до 5% пов'язане з тим, що за новим законом за спрощеною системою оподаткування СПД, які не є платниками ПДВ в 3-й групі, сплачують єдиний податок за ставкою в 5% від валового доходу.

Також авторами законопроекту пропонується формульний розрахунок ставки податку на дохід, якщо сума податку, розрахована за ставкою 5% від заробітної плати, буде менше, ніж сума податку, розрахована за ставкою 15% від дворазовою мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року.

Формула така:

СтІТрозр = 2 х Зпмін х СТБ/ЗпІТ , де:

Зпмін - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
СТБ - ставка податку, встановлена ??абзацом першим пункту 167.1 цієї статті;
ЗпІТ - розмір доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Зміни в ПДВ

Остання зміна в даному законопроекті стосується податку на додану вартість.

Суб'єкти господарювання з видами економічної діяльності, які вказані в підпункті 156-1.5 пропонованої ст. 156-1 НК, звільняються від сплати ПДВ. Цю норму пропонується втілити в життя за допомогою зміни ст. 197 НК, яку доповнять новим підпунктом 197.1.29.

Думаю, ця норма порадує бізнес-спільнота ІТ-галузі.

Невелике протиріччя

Автори пропонують ввести норми закону в дію на наступний день після офіційного опублікування прийнятого і підписаного Президентом закону. Це суперечить нормам Бюджетного і Податкового кодексу, згідно з якими зміна податкового законодавства України можливе лише за шість місяців до початку бюджетного року, а ніяк не протягом року поточного.

Економічний аспект

Законопроект № 9744 передбачає зниження ставок податку на прибуток та податку на дохід, а також звільнення ІТ-компаній від ПДВ.

осіб. грн.

Опубліковано: 02/04/12 @ 10:44
Розділ Різне

SEO Блог