Пільги для IT -індустрії : кому вони потрібні?

Зовсім недавно, 3 серпня набув чинності вже став притчею во язицех серед представників IT-бізнесу Закон України «Про внесення змін до розділу ХХ" Перехідні положення "Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції» від 5 липня 2012 № 5091-VI. На що тепер можна буде розраховувати IT-індустрії в Україну?

Обіцяні пільги

Як відомо, зазначений Закон перетерпів ряд істотних змін в порівнянні з первісним варіантом, який разом з іншим законопроектом № 8267 від 18.03.2011 (Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції) міг би принести такі «подарунки» суб'єктам індустрії програмної продукції на період з 2013 по 2023 р.:

звільнення від податку на додану вартість реалізації товарів, здійснення робіт та надання послуг у сфері індустрії програмної продукції;
податок на доходи фізичних осіб - від 5% замість 15%/17%;
податок на прибуток - 5% замість 19% в 2013 р. і 16% з 2014 р.;
з 2013 по 2017 рр.. законопроектом № 8267 також передбачено пільги зі сплати єдиного соціального внеску як для роботодавців, так і для співробітників IT-компаній. Розмір соціального внеску обмежений на рівні відповідно 36,76% і 3,6% від двох розмірів мінімальної заробітної плати на кожного працівника.

Обидва закони були ветовані Президентом у червні цього року. Пропозиції Президента були прийняті Верховною Радою, і 31 липня Президент України все-таки поставив підпис під Законом № 5091-VI.

Всупереч очікуванням IT-індустрії, підписаний закон істотно відрізняється від «оригінального» законопроекту. Основною відмінністю є те, що підписаний Президентом закон не містить пільги щодо зниження податку на доходи фізичних осіб. Ефект такої зміни досить очевидний. 5% податкова ставка, теоретично, могла б стимулювати великі компанії, що працюють, в основному з фізичними особами-СПД, оформляти їх у штат як співробітників (хоча захотіли б такі компанії відмовлятися від роками напрацьованих схем і брати на себе додаткове, нехай і невелике податкове тягар - питання спірне). Однак тепер цей додатковий стимул примикати до лав «пільговиків» відсутня.

Крім того, ще одним нововведенням підписаного закону є виключення необхідності отримання висновку Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Україна для визнання суб'єктом індустрії програмної продукції, що значно спрощує процедуру зазначеного визнання і є, загалом, позитивною зміною.

Доля другого законопроекту, № 8267 від 18.03.2011 (Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції) поки не ясна, оскільки його розгляд відкладено до вересня. Проте вже зараз відомо, що Президент в пропозиціях до тексту законопроекту пропонує повністю виключити норми, які передбачають пільги зі сплати єдиного соціального внеску, мотивуючи це тим, що така пільга спричинить за собою значне зниження надходжень до Пенсійного фонду, і, як наслідок, обмеження конституційних прав громадян. Відповідно, розраховувати на цю пільгу в майбутньому навряд чи розумно.

Що несе нам новий закон?

Безумовно, що вступив в силу закон, в принципі, може зробити позитивний вплив на розвиток IT індустрії в країні, проте необхідно враховувати, що далеко не всі суб'єкти господарювання в цій сфері зможуть скористатися привілеями.

По-перше, закон встановлюють непряме обмеження, згідно з яким суб'єктами індустрії програмної продукції можуть бути виключно юридичні особи, що автоматично виключає зі списку «пільговиків» фізичних осіб-підприємців.

Це непряме обмеження можна виявити при уважному прочитанні тексту закону. Так, пункт 1.6, в якому описується порядок подання заяви для визнання суб'єктом індустрії програмної продукції, прямо передбачає, що реєстраційна заява подається до податкової керівником або представником юридичної особи - платника податків.

Звичайно, СПДшніка, не мають найманих працівників і працюють на єдиному податку, і так не особливо обтяжені податковими зобов'язаннями, однак ті з них, хто працює на загальній системі, очевидно, не будуть зраділи таким станом справ.

Крім того, пільги будуть поширюватися виключно на юр. осіб, які є «суб'єктами індустрії програмної продукції», які повинні пройти певну процедуру визнання такими.

У цьому контексті буде доцільним навести ряд нових для українського законодавства понять, введених законом.

Закон вводить визначення програмної продукції, до якої належать результати комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної і/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів. До програмної продукції законодавець також відніс криптографічні засоби захисту інформації.

Закон наводить перелік видів діяльності, що належать до сфери індустрії програмної продукції. До них відносяться такі (опис категорій видів діяльності трохи скорочено):

а) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес та інші додатки; випуск комп'ютерних ігор для всіх платформ;

б) комп'ютерне програмування і всі види діяльності з написання, модифікації, тестування та забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно розповсюджуваних модулів); ??налаштування програмного забезпечення, т . е. модифікація і конфігурація існуючих програм, таким чином, щоб вони функціонували в рамках інформаційної системи клієнта; розробка індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптація пакетів програм до потреб користувачів; написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;

в) консультування з питань інформатизації;

г) діяльність з управління комп'ютерним обладнанням, а також з обробки даних та інші супутні послуги;

д) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем і мереж та встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для обробки інформації;

е) обробка даних, розміщення інформації на веб-сайтах і пов'язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов'язану з базами даних.

Відповідно до закону, суб'єктом індустрії програмної продукції може бути підприємство, яке протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупності одночасно відповідало наступним критеріям:

доходи суб'єкта від видів діяльності, що належать до сфери індустрії програмної продукції, список яких наведено вище, становить не менше 70% від загального доходу;
первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів підприємства перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (зараз - 1134 грн.);
у суб'єкта немає податкового боргу;
щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Для отримання свідоцтва про статус суб'єкта індустрії програмної продукції підприємство подає до податкової реєстраційну заяву з документами, що засвідчують його фінансову звітність. Рішення про надання статусу суб'єкта індустрії програмної продукції або відмову в наданні такого статусу приймається протягом 15 днів.

Податкової надано право проводити позапланову документальну перевірку для верифікації відомостей, наданих заявником. Ця норма може запросто «відлякати» багато компаній і вони навіть не стануть намагатися потрапити під пільговий режим, продовжуючи використовувати звичні «сірі» схеми роботи.

Для новостворених компаній, які ще не здійснюють діяльність протягом чотирьох кварталів, за умови їх відповідності вказаним критеріям в період фактичної діяльності, також існує можливість визнання суб'єктами індустрії програмної продукції, однак вони повинні здійснювати діяльність протягом не менше двох повних звітних ( податкових) кварталів до дня подання реєстраційної заяви. Примітним в цьому контексті є те, що при такій реєстрації закон передбачає обов'язкове проведення документальної позапланової перевірки такої компанії відповідним податковим органом.

Кому пільги будуть потрібні?

Безсумнівно, ставка податку на прибуток 5% буде дуже цікава великим компаніям-платникам цього податку.

Теоретично, дрібні компанії, якщо вони є юр. особами, також зможуть користуватися пільгами. Але для багатьох з них гра може просто не коштуватиме свічок. Більшість дрібних компаній, як правило, вже встигли перейти на спрощену систему оподаткування і сплачують 5% з доходу. Відповідно, чи захочуть такі компанії переходити на загальну систему заради 5% податку на прибуток - питання спірне. Крім того, звільнення IT послуг від ПДВ на 10 років теж їх не особливо приваблює, оскільки вони не є його платниками.

Єдине, що могло б бути привабливим для таких компаній, це 5% ПДФО (і то, тільки в тому випадку, якщо вони мають певну кількість співробітників з великими офіційними зарплатами), проте ця пільга була виключена відповідно до пропозицій Президента.

Відповідно, проходити процедуру визнання компанії суб'єктом індустрії програмної продукції та «підставляти» себе під позапланові податкові перевірки заради сумнівних пільг така компанія навряд чи захоче.

В результаті, на перший погляд складається наступна ситуація: ФОПи пільгами користуватися не зможуть за визначенням, а дрібним компаніям на єдиному податку, швидше за все, вони будуть не потрібні. Таким чином, закони реально будуть цікаві тільки IT-гігантів. Проте, в будь-якому випадку, час покаже.

Опубліковано: 10/08/12 @ 11:20
Розділ Різне

SEO Блог