Еволюція зарплат: як Junior Java Developer за 11 років став PM c $8000

[Від редакції: в рубриці «Еволюція зарплат» ми запрошуємо читачів DOU анонімно розповісти про своєму кар'єрному шляху, зарплатних злетах і падіннях. Якщо готові поділитися своєю історією, пишіть на [email protected] ]

Ілюстрації: Аліна Кропачева

Всім привіт. В подяку DOU за все корисності для IT-сфери України, і не тільки, я вирішив поділитися історією своєї кар'єри. Хочу розповісти не стільки про кількісному збільшенні свого доходу в IT, хоча він був значним і за 11 років виріс з $200 оплати стажування Java Developer до $8000 щомісячної зарплати Project Manager, — скільки про якісні зміни, необхідних для обґрунтованого і стабільного зростання оплати праці.

У цій статті не буде ні докладного опису проектів, ні технологій, ні географічних локацій і назв компаній. Однак сподіваюся, що моя розповідь буде корисний всім, хто хоче більшого від себе самого, готовий інвестувати в себе і віддавати більше оточуючим в обмін на долари США :) В кінці статті я спробую підбити підсумки і відповісти на питання, які конкретні дії і підходи можуть бути корисні при бажанні збільшити свою зарплату.

Перед тим як почати, наведу короткий перелік посад, на яких я працював:

Java Developer
C# Developer
Business Analyst
IT Consultant
Project Manager

У мене є досвід офісної роботи в компаніях в Україні і в Європі і віддалено — як з України, так і з Європи, з європейськими та американськими клієнтами, як приватний підприємець і як найманий працівник, як за контрактом та податками, так і без (дуже короткий період, чесно-чесно). Фул-хаус!

Мій шлях унікальний тим, що мені вдалося спробувати кілька IT-професій без втрат у зарплаті при зміні виду діяльності. Зазначу, що я не досяг досконалості ні в одній з них. Як бачите, я змінив три професії: програміста, аналітика і проектного менеджера. Ні в одній з цих позицій немає приставки Senior: я не зміг досягти цього рівня як програміст, ні як аналітик. Senior PM я себе не вважаю, хоча формально це моя поточна посаду з відповідною зарплатою.

І ще один момент. В описі кожного етапу будуть вказані одне або два ключових події, способу або дії, які «зробили» цей етап. На кожному етапі це щось своє, особливе. Проте є і спільна властивість — Work Hard. Я не буду повторювати це в описі кожного етапу, але це потрібно тримати в голові і додавати пропозицію до висновків етапи: все стало можливим при перемножении Work Hard на ті чи інші події, способи, дії. Це означає багато працювати, не лінуватися. Якщо потрібно, працювати більше, ніж багато. Бути доступним завжди, коли ти потрібен клієнту, проекту або команді. Ніколи не плювати в стелю, а якщо на даний момент конкретної задачі немає, то шукати роботу в проекті самому.

Етап 0. Підготовка

Період: 2008 рік
Зарплата: $0
Посада: студент
Де: Україна, місто-мільйонник

Моя кар'єра починалася з класики: студент передостаннього курсу технічного вузу, курсова робота на Java, літня практика і знайомство з Java Swing . Мова був обраний старшим товаришем на основі трендів 2008 року — як найбільш перспективний на наступні роки.

Про індустрії в цілому і конкретних спеціальностях зокрема у мене було дуже туманне уявлення. Насамперед необхідно було вирішити, чи хочу я бути програмістом або тестувальником. Я подавався на обидві посади, але співбесіди на Junior QA викликали нудьгу й печаль як у мене, так і у інтерв'юерів. Мені хотілося створювати, а не перевіряти чужу роботу. Тому було вирішено йти шляхом програміста.

Знав я дуже мало. Вивчив напам'ять визначення поліморфізму і наслідування і пішов по співбесідах. Через два місяці мене взяли на оплачувану практику — $200 в місяць. Після її успішного проходження пропонували посаду Junior Java Developer c зарплатою близько $400.

Мені дуже допоміг увійти в IT знайомий синьйор. Він направив мене і надихнув. Сказав: «Ти зумієш. Ти вже багато зробив і можеш, іди — і кодируй!» Я безмежно вдячний йому за це.

Головний висновок, який я для себе зробив на цьому етапі: впевненість у собі, особливо на початку шляху, перекриває прогалини в знаннях. Вивчіть предметну область, випромінюйте впевненість, демонструйте мотивацію — і перше You are hired не змусить себе довго чекати.

Етап 1. Перша робота

Період: 2008-2009
Середня зарплата: $500
Посада: Junior Java Developer
Де: українська аутсорсингова компанія, місто-мільйонник

Забігаючи вперед, скажу, що мене звільнили з компанії :) За що я вдячний своєму тимлиду, і менеджеру. Якщо б вони вирішили залишити мене, все склалося б зовсім по-іншому. Хоча ось так нехай складеться у кожного!

Справа в тому, що Java мені, як кажуть, «поперла». Я пройшов практику за півтора місяця замість трьох, трохи попилил внутрішній проект, і мене продали дедиком (dedicated developer) одному закордонному клієнту, назвемо його просто «дядя». Так я півроку пропрацював на проекті одного артиста з застарілими технологіями, який явно не додавав ніяких плюсів моєму резюме, однак був мегавыгодным для продавала мене компанії. При рейте $4 в годину мене продавали за $20. Те, що я гублю на цьому проекті свою молодість, нікого не цікавило. Але мене це не влаштовувало, і я вирішив поставити свій перший в кар'єрі ультиматум начальству: або новий проект та іншої рейт, або я йду.

Ультиматуми ніхто не любить, особливо від джунов. І мене відпустили з миром шукати кращий проект з кращим рейто. Йдучи, я прихопив з собою і «дядю». У компанії я працював неофіційно, зарплату мені не платили прямо в доларах, в конверті. Відповідно податків ніхто не платив — говорили, у компанії хороший «дах». І я не був пов'язаний жодними зобов'язаннями, крім моральних. Тому всі докори сумління з приводу вчиненого звелися до абсолютного мінімуму. Тоді Я пообіцяв собі, що завжди буду чесно платити податки в Україні, що роблю по сей день.

Це був самий великий стрибок у моєї зарплати в процентному відношенні. Для мене вона збільшилася в два рази. А для «дяді» відповідно в два рази зменшилися витрати. Але не розцінюйте цю історію як заклик до дії. Те, що я зробив, було неетично і, напевно, навіть небезпечно: та ж «дах» могла навідатися в гості і постукати вже по моїй даху :)

Ось головний висновок, який я для себе зробив на цьому етапі: як тільки стає ясно, що проект, в якому я задіяний, більше не робить мене краще, як професіонала, потрібно або йти з цього проекту, або, скориставшись ситуацією, просити значне підвищення зарплати. Якщо ви дійсно хороший фахівець, вам дадуть. На всіх подальших етапах я робив вибір: або я розвиваюся, або просто якісно роблю роботу і заробляю гроші. І цей вибір я продовжую робити досі.

Етап 2. Перший апгрейд

Період: 2009-2011
Середня зарплата: $1000
Посада: Java Developer
Де: удаленка через ФОП в Україні, все той же місто-мільйонник

Чесно скажу, мені дуже пощастило. «Дах» у гості не поспішала, я продовжував працювати в звичному для мене проекті, але тепер вже вдома і з х2 зарплатою. Однак, як сказав одного разу Путін ху*ло: «Щастить тим, хто везе. Працювати треба!» — і я працював. Працював багато, був завжди на зв'язку — і фиксил, фиксил, фиксил. За рік з гаком став Senior Java Bug Fixer з зарплатою хорошого мідла.

Мидлом на цьому проекті я так і не став, зате отримав незамінний досвід підтримки продукту на кожному етапі SDLC. Адже я був сам собі PM, BA, Dev, QA, IT Ops, Support. І врахуйте, що за моєю спиною більше не сопел тимлид, який був завжди готовий прийти на допомогу. Треба було самому шукати відповіді на всі питання, приймати рішення і, отже, відповідати за наслідки. Ми навіть намагалися розширюватися і найняли другого програміста. Це було трохи абсурдно: проводити співбесіду мідла, будучи явно джуном :)

Через два роки я з цього проекту виріс. Рейт досяг стелі, платити більше клієнт просто не міг. Як програміст я не розвивався, набір досвіду «універсального солдата» також сповільнилося. Пора було шукати новий проект. З клієнтом ми розійшлися на хорошій ноті, спілкуємося досі, через сім років.

Головний висновок того періоду: завжди ставити собі планку вище власних можливостей — та працею і завзятістю йти до нового рівня. І ще. Ніколи не говорити клієнту «я не знаю», «я не можу» або «це нереально». Все реально. З таким підходом клієнт буде завжди задоволений і готовий підвищувати рейт :)

Етап 3. Зміна мови, і не тільки програмування

Період: 2011-2013
Середня зарплата: $2000
Посада: С# Developer
Де: удаленка, через ФОП в Західній Європі, місто-мільйонник

До того часу я вже перебрався з України в Європу доучуватися в магістратурі (на жаль, «Україна — це Європа» наразі тільки в гаслах політиків). Витрати значно збільшилися: на $1500, а це була мінімальна зарплата в тій країні, особливо не розгуляєшся.

В Україні залишалися деякі IT-зв'язку, і мені запропонували невеликий проект, який повинен був закінчитися через півроку — у підсумку він тривав трохи більше року і помер, амінь. Там була невелика команда з України, до якої я повинен був приєднатися на півставки аналітиком, а на другі півставки... C# програмістом. Про C# я знав тільки те, що я його не люблю, тому що я джавист. Нам належить не любити .NET. Однак нелюбов + хороший рейт = любов за розрахунком. Мене продали клієнту як досвідченого C# програміста, просто замінивши в резюме Java на C#.

Перший місяць був для мене вибухом мозку. Потрібно було вивчити нову мову, середовище програмування, підходи, бібліотеки. І в той же час не «спалитися» перед клієнтом, що багато речей я бачу в перший раз. Підривати собі мозок я вже звик, перехідний період закінчився, і я успішно відпрацював у проекті. Попутно написав дипломну роботу, скопипастив в неї і вихідний код, і багато User Stories з проекту — з дозволу клієнта, звичайно. Відмінний приклад Code Reuse :)

Цей проект став останнім, в якому основна моя роль полягала в програмуванні. І я опинився у скрутному становищі: з одного боку, п'ять років досвіду роботи, з іншого — я все ще Junior Java Developer і Junior C# Developer. А ще мені потрібно знайти роботу в офісі, якщо я хочу залишитися жити в цій країні, так і рейт свій зберегти. На допомогу прийшов той самий копіпаст. Ctrl + H: Junior ? Middle ? Replace All. І я пішов по співбесідах.

Етап 4. Як у мені помер програміст

Період: 2013-2014
Середня зарплата: $3000
Посада: Business Analyst
Де: IT-компанія в Європі

Відчуття дежавю не покидало мене ні на хвилину. Через п'ять років я намагався влаштуватися на посаду Middle Java Developer, знаючи про програмування на Java лише трохи більше, ніж тоді, коли влаштовувався на роботу в перший раз. Технології, якими я володів, остаточно застаріли. Останні два роки я взагалі не займався Java, досвіду в C# у мене було ще менше... Пишу ці рядки і прямо згадую, як шкода мені було тоді :) Зіпсував собі кар'єру, при цьому вже звик до хорошого рейту — ну хоч стріляй, життя більше не мала сенсу :)

Сенс з'явився раптово. Як ніби спали якісь шори — переді мною відкрився цілий світ. Адже в кожному великому західноєвропейському місті знаходиться безліч виробничих та сервісних компаній зі своїми великими і маленькими IT-відділів, яким просто необхідні бізнес-консультанти, аналітики, технічні письменники, проектні менеджери. Словом, всі ті спеціальності, які складно або неможливо віддати в аутсорс. Виявилося, IT — це не тільки Скрам-дошка, архітектор і два QA. Процес розробки починається десь у надрах бізнесу або на виробництві з бізнес-ідеї або необхідності, яка з допомогою консультантів приходить в товарний вид, з допомогою аналітиків набуває обрисів продукту і тільки потім віддається на аутсорсинг в Україну, Індію, Китай та інші країни.

Професія бізнес-аналітика здалася мені найбільш близькою. Досвід роботи з клієнтами у мене вже був, вихідний код я вмів читати, що дуже знадобилося в проектах без будь-якої документації. User Stories сам собі я також писав. Залишилося зібрати весь досвід в кулак і добре продати себе. І знову Ctrl + H — я став Business Analyst with strong technical background. По співбесідах я помітив, що колишніх програмістів беруть у аналітики з великим задоволенням, ніж непрограммистов, що теж було для мене плюсом. Я знайшов свою компанію, в якій розробка велася з канонічного Скраму, і за цими ж канонами мене стали називати Product Owner.

Грати в Скрам мені подобалося. У кожного своя чітка роль, завдання і сфера відповідальності. Нескінченні мітинги, рев'ю, обговорення... Правила я вивчив досить швидко. З обов'язками, за які мені платили зарплату, я справлявся десь за 60% часу. Решту часу я пропадав на виробництві. Вивчав документацію, структури баз даних, взаємозв'язку між усіма програмними продуктами виробничої лінійки, а їх було більше сотні. Розпитував клієнта про тих чи інших бізнес-процесах, просив помацати агрегати. Загалом, я був таким маленьким дитиною, якому все цікаво, — розважався як міг.

Через півроку сталося подія, яка допомогла мені отримати значне підвищення зарплати в компанії, де звичайний цикл підвищень триває один рік і перегляд ставки позачергово необхідно погоджувати чи не з CTO. У начальника відділу сталося емоційне вигорання (aka burnout), і на кілька місяців я як міг став вести його проекти. Це був найскладніший період у моїй кар'єрі, який, проте, був і корисним. Я перестав боятися брати на себе будь-яку відповідальність, а також зрозумів, що іноді з клієнтом все ж потрібно говорити на «ти». Коли впевнений, що даєш йому більше, ніж отримуєш.

Успішний для нас проект закінчився банально: клієнт вирішив поміняти дорогий якісний вітчизняний аутсорс на дешевий індійський. Не знаю, як у них йшли справи далі, але про банкрутство тій компанії я поки не чув.

Ще один висновок: незамінних людей і команд немає. І розуміння цього допомагає мені досі. Я готовий хоч завтра віддати свою посаду і зарплату і передати всі свої знання, якщо знайдеться людина, яка буде виконувати мої обов'язки за ті ж гроші, але ефективніше. Звичайно ж, існують такі професіонали, я не найкращий у світі. Однак я кращий в даний час в даному місці для цього клієнта. Прагнете бути кращими для клієнта і для самого себе і шукайте те саме місце :)

Етап 5. Не виходить брати якістю, беремо кількістю

Період: 2015
Середня зарплата: $3500 + $1000 = $4500
Посада: Senior Business Analyst, C# Developer
Де: консалтингова компанія в Європі + удаленка

Мене перевели в материнську компанію на посаду IT Business Consultant. Це такий чоловік, який спочатку розповідає клієнту казки про прекрасне майбутнє з неіснуючим продуктом, а потім, коли сейлзи цю казку продали, втілює її в реальність за допомогою команди досвідчених мотивованих колег-програмістів і аналітиків. У мережі є безліч мемів «очікування vs реальність», так от це було про мене і проекти, в яких я брав участь.

Для мене цей проект став свого роду кар'єрним болотцем. З одного боку, і посаду престижніше, і зарплата вища, і кофемашина на кухні крутіше. Однак у цій справі важливіше було красивіше розповісти і дорожче продати, а не якісніше реалізувати. На етапі реалізації армія підготовлених менеджерів і консультантів, у тому числі таких, як я, розповідала клієнту в стилі «сам дурень», чому та чи інша фіча не буде реалізована зовсім, від слова «взагалі». Тому я вирішив потихеньку звалювати. Так само справляючись зі своїми завданнями за 60% часу і залишаючи 40% вільними, я знайшов невеликий проект, в якому був необхідний говнокодер з гарною англійською. Заробляв собі ще пару доларів на додачу до основної роботи.

Згадуючи той час, шкодую тільки про соцпакет. 5 тижнів відпустки, брати можна як хочеш — ми йшли у тижневу відпустку до п'яти разів на рік. Хворієш 3 дні без лікарняного — можна було йти в запій на вихідних і до четверга виходити на роботу як ні в чому не бувало, і це скільки завгодно разів в році. Повна медична страховка, можливість піти на 6 місяців посидіти з нині модним емоційним вигорянням. Цілих 14 зарплат на рік: на Різдво і до літньої відпустки видається подвійна зарплата, а на початку року — річний бонус. І талони на обід :) В цій зоні комфорту можна було залишатися нескінченно. Що і роблять до сих пір мої вельмишановні колеги, з якими я їхав в Європу вчитися. Але я не шукав легких шляхів. «Є зона твого комфорту, а є місця, де трапляються дива», — ще один анонім.

Давайте пограємо в гру: пишіть в коментарях, що це за країна така чудна. Перший відповів правильно, з незнайомою мені прізвищем, отримає подарунок — мою улюблену книгу в електронному або друкованому вигляді. Передам через редакцію. Стаття анонімна, тому, що за книга, не скажу :)

Етап 6. Home Sweet Home

Період: 2016
Середня зарплата: $5500
Посада: BA, PM
Де: удаленка через ФОП в Україні

Проект, в якому я говнокодил на півставки, динамічно розвивався. Їм був потрібен менеджер. Такий, який і завдання зрозуміє, і поставить, і проконтролює, і баги виправить, і в продакшен задеплоит. Ну ви зрозуміли: їм потрібен був я. Себе я вже непогано зарекомендував, залишалася невелика заковика: щоб покрити мій соцпакет і забрати мене з теплого корпоративного гнізда, потрібно було добре розщедритися.

Мабуть, клієнт в мене повірив, і мені дали той рейт, про який я завжди мріяв, коли в дитинстві чув: «Ось коли будеш директором з зарплатою $5000 тоді і будеш умнічати». Директором я не став, однак мудрувати зарплата вже дозволяла. І знову робота з дому, self control і домашні тапочки... Вже в той час я зрозумів, що працювати в офіс я не повернусь, напевно, ніколи. Для мене ті кілька годин в день, що складаються в дні і тижні життя, які я не витрачаю на поїздки в офіс, відрядження та обіди, дорожче будь-яких грошей. Адже не купиш і не повернеш.

У цьому проекті я зміг застосувати всі свої знання і вміння, які накопичував попередні 8 років. Я був таким клеєм, який проникав у всі процеси розробки і намагався їх зрозуміти, описати і зробити краще. В один день я був програмістом, в іншій — аналітиком, а в третій — менеджером. Саме ця універсальність дозволила мені продовжувати регулярно обговорювати з клієнтом підвищення мого рейта. Клієнт був упевнений в тому, що я роблю свою роботу якісно, вчасно, а головне, що я завжди там, де я потрібен найбільше.

Етап 7. Даний

Період: 2017-зараз
Середня зарплата: $7000
Поточна зарплата: $8000
Посада: Project Manager, R&D Manager
Де: удаленка через ФОП в Україні

В кінці статті вас, дорогий читачу, очікує невеликий «облом»: про моєму поточному проекті я розповім менше, ніж про попередніх. Я дуже дорожу стосунками зі своїми колегами і клієнтом і не хочу ні випадково, ні спеціально «писнути» нічого зайвого, про що потім буду жаліти. Може, пройде пару років, і я буду писати ще одну статтю про зарплату при досягненні наступній планки в 10K, тоді і опишу поточний проект. А може, через рік піду пиляти який-небудь свій стартап факап і взагалі не повернуся навіть на поточний рівень. Життя непередбачуване.

Звичайно, я продовжую робити те, що вмію. Роблю це з повною віддачею. Я більше не кодуй, рідко дивлюся чужий код, проте раз в кілька місяців запускаю Visual Studio і пишу, щоб не втратити вправність. Мій поточний акцент в роботі — це проектний менеджмент. Моя головна мета — нарешті стати Senior. А відповідна зарплата додасться :)

Висновки

Зарплата $8000 на місяць — це багато чи мало? Дивлячись з чим порівнювати. $96 тис. в рік недотягують до середньої зарплати хорошого проектного менеджера в США — $105-120 тис. А щоб виплачувати таку зарплату, роботодавець повинен мати ще відсотків на 30 більше у фонді зарплати, тобто близько $150 тис. Зарплати проектних менеджерів в Швейцарії, Сінгапурі, Ірландії, Австралії ще вище. Я кажу про gross. Те, що в Україні gross практично відповідає net, а також важливість приватних пенсійних фондів та фондів соціального страхування — теми для окремої статті.

Давайте підбивати підсумки. Наступна формула є успішною для мене і, можливо, стане успішною для вас. А можливо, лише деякі її компоненти. Або жодні — теж варіант :)

На початку шляху шукайте допомоги і підтримки, бажано у досвідчених товаришів, які вміють надихати і направляти. А хто шукає, той обов'язково знайде. Ставтеся до будь-якого проекту як до власного стартапу. Віддавайтеся роботі повністю, намагайтеся зрозуміти клієнта та його бізнес, навіть якщо ваша професія не вимагає знань з більш високого бізнес-рівня. Вам це завжди стане у пригоді для розуміння вашого клієнта і стане особистим плюсом, коли клієнт буде вибирати наступного кандидата на посаду тимлида, аналітика або менеджера проектів.

Будьте впевнені в собі. Якщо ви робите свою роботу на 120%, то й вона повинна оплачуватися відповідно. Не бійтеся просити. Однак перегинати палицю теж не варто. Як ви пам'ятаєте, мій перший ультиматум закінчився сумно. Добре, що тільки перший.

Ну і наостанок. Постійно удосконалювати себе і своє оточення. Зробіть Continuous Improvement своєї головної робочої філософією, і регулярне підвищення вашої ринкової вартості вам гарантовано!

P. S. Якщо у вас є цікаві запитання, відповіді на які допомогли б вам у вашій конкретній ситуації, і ви вважаєте, що я зміг би вам допомогти, пишіть мені на [email protected] . Можу надихнути, направити, послати :)

Прохання до друзям і тим, хто мене знає: не паліть контору в коментарях (в обох значеннях цього слова). На даному етапі я побажав залишитися анонімом, проте віддаю собі звіт, що в будь-який момент може з'явитися коментар з моїм ім'ям. І я до цього абсолютно готовий, ви нічого не доб'єтеся, крім того, що зробите мені неприємно. Якщо просто хочеться зробити мені неприємно, напишіть гидот на вищевказану пошту :)

Спасибі мамі, хресній мамі і синьйору! Без вас я б не досяг і половини того, що вмію і маю зараз.

Опубліковано: 23/04/19 @ 07:00
Розділ Різне

SEO Блог