Опціони в українському ІТ: реалізація, вестінг, правове поле

Участь працівників у капіталі підприємства виглядає привабливим інструментом мотивації як для компанії, так і для її персоналу. Роботодавцю не доводиться задіяти якісь суттєві ресурси «тут і зараз», а фахівці набувають реальну можливість отримання прибутку, в залежності від зростання компанії.

Однак процедура реалізації опціонів складна для розуміння. Відсутність розуміння, що таке опціон, невідповідність очікувань і дійсності або різна трактування положень договору може призвести до серйозних конфліктів з командою.

Далі ми спробуємо розібратися в незрозумілих пунктах опціонного договору, в тому, що вони передбачають як реалізація опціону відбувається на практиці.

Що таке опціон

Опціон по своїй суті багато в чому схожий зі звичайним договором купівлі-продажу. Але тільки при купівлі-продажу кожна із сторін зобов'язана вчинити зустрічні дії щодо виконання договору: продавець повинен продати товар, а покупець — його купити. Опціон дає одній із сторін право придбати конкретний актив, а другий дістається безумовне зобов'язання продати цей актив, і навпаки. Така особливість робить опціон цінним папером (якщо бути ще більш точним, то деривативом), чим пояснюється його зарегульованість на законодавчому рівні. У сфері IT під опціоном найчастіше мають на увазі угоду, коли одна із сторін протягом конкретного періоду часу отримує право придбати за певну ціну акції іноземної компанії, з якої прямо або побічно працює. Про такого роду угодах і поговоримо.

Неочевидна очевидність опціону

Із запропонованого визначення опціону випливає його головна характеристика: для отримання акцій необхідно в подальшому за них заплатити. Внаслідок нехтування нею часто виникають розбіжності, адже деякі одержувачі опціону розцінюють його як «премію у вигляді акцій», не розуміючи, що за них доведеться віддавати нажиті кровним працею гроші.

Звичайно, законодавство деяких країн передбачає розміщення акцій без отримання активів в обмін (наприклад, той же Кіпр), але такі дії супроводжуються низкою обмежень і процедурними труднощами. Одне з типових обмежень — одержувачу безкоштовних акцій потрібно працювати за трудовим договором з компанією. Трудові відносини українського розробника з зарубіжною компанією зустрічаються рідко. В Україні практика переважує у бік господарських договорів надання інформаційних послуг у статусі фізичної особи-підприємця.

Благо необов'язково бути штатним співробітником, щоб укласти опціон на купівлю акцій.

Не контрактом єдиним живе опціон

Сторони підписують опціонний договір (англ. Stock Option Agreement), де є всі необхідні для придбання акцій пункти. У той же час компанія встановлює низку обмежень і обов'язків для одержувача опціону в своїх внутрішніх політиків. Якщо договір регулює, як отримати акції, то внутрішні правила — як розпоряджатися правами на опціон і діяти учасникам у разі настання різних подій.

На рівень з договором стає план наділення акціями працівників (англ. employee stock ownership plan, або equity incentive plan). У самому опціонному контракті на нього буде багато посилань, тому не рекомендується здійснювати операцію без попереднього ознайомлення з документом. Наприклад, там може визначатися повна заборона на відчуження опціону або додаткова матеріальна відповідальність одержувача за заподіяння збитків компанії.

Крім того, акції бувають різні. На момент підписання опціонного контракту пора задуматись над перевагами пропонованих акцій: чи є право голосу, як виплачуються дивіденди і так далі. Права власників і специфіку різних класів акцій викладено в угоді акціонерів компанії (англ. shareholders agreement) та інших статутних документах.

Кейс: опціон був успішно реалізований, акції в законному володінні у співробітника. Що тепер? Акції не дають право голосу на загальних зборах акціонерів. Частка акцій не дозволяє отримувати звіти про плани і фінансових показниках компанії. Дивіденди розподіляються за рішенням ради директорів, і вони мають намір реінвестувати весь прибуток найближчі 1000 років. Вільно продати акції не можна. Залишається лише чекати поглинання компанії інвестором або рішення про старт публічної продажу акцій на біржі.

Тут хотілося б ще відзначити форму опціону. Вона повинна бути письмовою. Усні домовленості з високою ймовірністю приведуть боку до судової тяганини, де доведеться залишити купу грошей і часу.

Окремо від опціонного контракту додатково укладається договір про нерозголошення інформації (NDA), в якому може зазначатися, що вся інформація про опціон та умов його реалізації під грифом «таємно».

Вестінг і його тимчасові рамки

Компанія зацікавлена в довгостроковому співробітництві з утримувачем опціону, тому придбання акцій розтягнуто в часі. Наділення правами на акції називається вестингом (англ. vesting). Ідея вестинга за опціоном дуже проста: поступово роздати весь пул акцій порційно у відповідності з графіком (англ. vesting schedule). Чим довше працює утримувач опціону, тим на більшу кількість акцій він може претендувати.

Стандартний графік вестинга становить 4 роки. При цьому в перший рік не передбачена видача акцій — кліфф (англ. cliff). По завершенню кліффа надається право на 25% від пулу всіх акцій за опціоном. Далі решту 75% розподіляються на рівні частки і видаються раз на квартал. Сторони мають право не дотримуватися викладеної схеми. Закон їх у цьому не обмежує, даючи повну свободу у виборі строку кліфа, періодичності вестинга, кількості акцій на кожному етапі та інше. Не заборонено навіть прив'язуватися до певних KPI розробника.

З приводу термінів опціону. На його реалізацію загальноприйнято відводити 10 років з дня укладення договору (англ. Term/Expiration Date). Цей термін застосовується, якщо триває безперервне співробітництво сторін опціону. В іншому випадку на ініціацію процесу покупки акцій держателю опціону відводиться 60-90 днів (а то і менше) з дня припинення надання послуг компанії.

Фейл: в якості бонусу девелоперу видали опціон. Через 3 роки роботи він звільняється з впевненістю у можливості реалізувати опціон на протязі 10 років. Через пару місяців звертається до компанії для отримання акцій або компенсації. Компанія відмовляє у реалізації опціону, оскільки закінчився термін його дії — 60 днів після звільнення.

Тернистий шлях реалізації опціону

Настання чергової дати за графіком вестинга не означає автоматичний перехід акцій у власність власника опціону. У нього з'являється лише право на купівлю акцій. Тепер цим правом треба правильно скористатися.

Починається все з підписання та відправлення на адресу компанії повідомлення про виконання (англ. exercise notice). Шаблон знаходиться в додатку до опціонного договору. Одночасно з надсиланням повідомлення здійснюється виплата вартості акцій. Метод оплати вибирає утримувач опціону, але затвердженого компанією переліку. Ознайомитись з переліком можна в плані наділення акціями працівників.

Фейл: всі умови опціону американської компанії були заточені під резидентів США. З методів оплати дозволеними вважалися тільки готівковий розрахунок або чек. Процедурно реалізувати опціон стало нереально. Було ініційовано розгляд можливості застосовувати індивідуальний підхід до зарахування оплати, що затягнуло весь процес на кілька місяців.

На етапі оплати одержувачу акцій слід підшукати брокера або зв'язатися з брокером компанії, оскільки безготівковий розрахунок, швидше за все, буде доступний тільки з його участю. Брокер направить кілька бланків для заповнення та підписання залежно від юрисдикції. Сама операція по покупці акцій не викличе ніяких труднощів. Зі свого боку покупцеві бажано підготувати документи для українського банку, який має право попросити примірник договору, підтвердження джерела доходів, інформацію про компанії-одержувача платежу та інше. При певних умовах резиденту України доведеться утримати податки в Україні з доходу зарубіжної компанії від продажу йому акцій.

Навіть тепер акції не перейшли у власність власника опціону. Може знадобитися дочекатися рішення ради директорів, після чого вже стати щасливим володарем безцінних паперів.

Нестерпна жорстокість локапа

Вільне розпорядження власним співробітником опціоном або отриманими акціями потенційно здатне заподіяти шкоду компанії. Щоб захистити свої інтереси, роботодавцям доводиться на деякий час обмежити передачу опціонів акцій третім особам (англ. lock-up period). Зазвичай держателю опціону заборонено продавати його або акції, поки не пройде 180 днів з початку прилюдних торгів акціями компанії на біржі (англ. initial public offer, IPO). Такий тривалий період дозволить компанії переконатися в притоці всіх інвестицій зі старту IPO, а також мінімізувати на ранніх етапах ризики входу в структуру сторонніх осіб.

У власника опціону є виправдані побоювання, що компанія ніколи не вийде на IPO (наприклад, Airbnb залучили $4 млрд без IPO), однак на практиці по закінченню вестинга компанія самостійно викуповує опціон.

Кейс: співробітник отримує опціон на купівлю 10 000 акцій протягом 4 років за ціною $1 за акцію. Минає 4 роки, і компанія замість всієї тяганини з акціями пропонує фахівця продати їй права вимоги за опціоном за номінальну вартість акцій, тобто $10 000. Працівник погоджується.

Зазначений кейс найбільш типовий сьогодні. Компанія утримує цінні кадри і уникає операційних труднощів з акціями, а працівник отримує гарантію, а не понятійні домовленості.

Опціони в правовому полі України

Дісталися у спадок з соціалістичних часів категорії законодавства України слабо придатні для втілення ідей опціонів як частини винагороди команди. Хоча ситуація з законами потроху поліпшується, опціон від імені ТОВ в Україні видається трохи рідше, ніж ніколи. Для цих цілей вибирають компанії в інших юрисдикціях. А до виданих іноземними фірмами опціонах право України застосовується побічно.

На власника опціону (якщо він резидент України, звичайно) покладаються зобов'язання в наступних аспектах оподаткування та інвестування. З податками завжди виникає багато болю, особливо під час міжнародних операцій, тому до питання оподаткування варто підходити індивідуально в кожному окремому випадку. Не намагайтеся трактувати Податковий кодекс самостійно, всі трюки виконуються професіоналами в цілях загального огляду нормативної бази України.

Дозвіл на інвестування від НБУ

До 2019 року для того, щоб провести валютну операцію і купити акції зарубіжної компанії, необхідно було отримувати індивідуальну ліцензію від НБУ. За ігнорування вимог передбачався штраф у розмірі суми інвестування. На даний момент для фізичних осіб діють ліміти валютних операцій, в тому числі на придбання акцій, до 100 000 євро в рік, у межах яких відносно просто інвестувати за кордон. Достатньо звернутися в банк.

Податки при купівлі акцій

Нерезидент, який отримує дохід від продажу на території України акцій фізичній особі, на думку нашої держави, повинен сплатити до бюджету 15% від суми. Переконатися в тому, що податки будуть сплачені, зобов'язана фізична особа, що виплачує дохід. Точніше воно зобов'язане утримати з доходу нерезидента 15% в порядку статті 141.4 Податкового кодексу України. Це правило застосовується, якщо міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною, де зареєстрована компанія-нерезидент, не визначені знижені ставки чи звільнення від податку на прибуток з доходів від продажу акцій.

Податки при продажу опціону

У власника опціону виникає дохід, коли він продає права вимоги за опціоном назад компанії. Доходи від продажу опціону, за законодавством України, неможливо врахувати по спрощеній системі оподаткування, сплачуючи лише єдиний податок за ставкою 5%. Такий дохід вважається доходом фізичної особи, з якого утримується ПДФО за ставкою 18%. Як і в попередньому пункті, міжнародною угодою можуть встановлюватися знижені ставки чи звільнення від податку.

Висновок

Опціон — справа тонка. В опціонному контракті та інших документах компанії є багато положень, що обтяжують боку. Без попереднього їх обговорення у процесі реалізації опціону хтось може відчути себе обманутим. Успішність опціону як інструменту мотивації співробітників залежить від його прозорості, своєчасної процедурно правильної купівлі акцій та викуп прав на нього назад компанією за погодженням сторін.


Ілюстрації Уляни Патоки

Опубліковано: 14/07/20 @ 10:00
Розділ Різне

Рекомендуємо:

Як працювати з західними клієнтами і не схибити. 5 прикладів з практики HR
"Виділяємо на рефакторинг 10% кожного спринту". Як в EnglishDom розвивають продукт з 7-річною архітектурою
5 книг про індустрії розробки відеоігор від Михайла Зінченко, Team Lead в Wargaming
Микола Палієнко, CEO EVO (Prom.ua) — як і навіщо назавжди перевели 1000 співробітників на удаленку
Онлайн-навчання в IT: робимо це правильно