Олександр Костюченко, «Укрнет»: «Я раджу переходити з аутсорсингу в продуктову компанію»
Погляд зсередини на вічне протистояння аутсорсингових і продуктових компаній - чиї завдання цікавіше, де платять більше, за ким майбутнє? Ці та інші теми ми обговоримо з керівником груп розробників, які займаються затребуваними сервісами «Укрнета», - пошти Freemail та служби хмарного зберігання інформації eDisk.
- Здрастуйте, Олександр. Давайте почнемо з загальних питань. Розкажіть трохи про ваших проектах - що вони собою являють і для чого вони потрібні?
- Основний на даний момент проект - поштовий сервіс FREEMAIL. Думаю, більшості українських користувачів зустрічалися електронні адреси на домене@ukr.net - ось, власне, FREEMAIL їх і обслуговує. Сервіс працює з 2000 року, в минулому році ми випустили істотно перероблену версію, над її розвитком зараз і працюємо.
Другий проект - eDisk. Це персональне сховище файлів, що дозволяє користувачеві управляти ними з будь-якого комп'ютера, в перспективі - з будь-якого пристрою, що має доступ в Мережу. Також сервіс має базові функції спільної роботи з файлами. Запущено він був у 2008 році, після чого деякий час перебував у «вільному польоті», коли роботи над розвитком продукту практично не велися, випускалися тільки виправлення і додавалися нові сервера. Починаючи з цього року ми плануємо приділяти розвитку eDisk більше уваги.
- У чому відмінність eDisk від «імпортних» аналогів - того ж DropBox, наприклад?
- Сервера розташовані в Україну - це означає в середньому більш високу швидкість завантаження і скачування (часто - в 5-10 разів швидше зарубіжних сервісів), а також економію грошей для користувачів, у яких зарубіжний трафік оплачується за вищими тарифами. Також сервіс інтегрований з поштою Freemail, і можливості інтеграції планується розвивати.
Крім того, у eDisk, як і у Freemail, є служба підтримки, доступна в тому числі по телефону. Можливість оперативно отримати підтримку при виникненні проблем критична для сервісів, що зберігають персональні дані, доступ до яких може знадобитися в будь-який момент. Ми даємо 4 ГБ дискового простору для зберігання файлів - це більше, ніж дає DropBox без додаткової плати. В даний момент в розробці знаходиться клієнт, що дозволяє синхронізувати файли між eDisk і комп'ютером користувача.
- Тобто, обидва сервісу призначені тільки для локальної, української аудиторії?
- Поки «Укрнет» працює тільки на українському ринку - так.
- А скільки зараз активних користувачів у FREEMAIL і eDisk?
- Сервісом Freemail щодня користується 500-600 тис. чоловік - (сумарна цифра користувачів через веб-інтерфейс і POP3), місячна аудиторія - в 2-2,5 рази більше. На eDisk зберігають свої файли 450 тис. користувачів, з них 50 тис. завантажують на місяць хоча б один новий файл і приблизно стільки ж заходять щось скачати.
- Як починався проект Freemail, чому взагалі виникла ідея розробки власної пошти? І чим ви займалися до цього?
- Це дуже старий по інтернетівським мірками проект, йому вже 10 років. Компанія «Укрнет» тоді займалася провайдерських бізнесом, і поштовий сервіс потрібен був в першу чергу для своїх же клієнтів. Але при запуску було прийнято рішення зробити пошту відкритою для всіх.
У «Укрнет» я працюю 3,5 роки. До цього працював в інших інтернет-компаніях - російської «РБК» і в «Українському Порталі». До цього 5 років пропрацював в аутсорсингу.
- В якій посаді ви починали роботу в «Укрнет» і чим займаєтеся зараз?
- Прийшов в компанію я в ролі розробника, senior developer. Зараз керую розробкою сервісів Freemail і eDisk.
- Як поставлений процес розробки в ваших проектах? Чи використовуєте ви методології розробки, наприклад, Agile?
- У нас кілька робочих груп, кожна з яких вільна самостійно формувати набір практик, найбільш відповідний конфігурації команди, стадії життя проекту і т.д. Проекти і команди різні, відповідно набір практик теж відрізняється, так що складно говорити про якийсь єдиному процесі. Мені особисто близькі принципи Lean. Спільним для всіх команд є шанобливе ставлення до декларованим в маніфесті Agile цінностям.
- Судячи з того, що три останніх ваших місця роботи - продуктові компанії, відхід з аутсорсингу був принциповим рішенням? Чи це збіг?
- Абсолютно принципове рішення.
Хотілося мати більше впливу на кінцевий продукт, більш тісного контакту з кінцевим користувачем, хотілося робити масові сервіси, якими користуються сотні тисяч - мільйони користувачів, хотілося зрештою робити щось, чим можеш користуватися сам.
- Згідно поширеній думці, при подібному переході розробник неминуче несе фінансові втрати. Чи так це було у вашому випадку?
- За моїми спостереженнями істотної різниці в рівні з/п в аутсорсингу і продуктових компаніях немає. Звичайно бувають перекоси, у першому випадку клієнт може бути готова платити вищу суму, аж до прийнятого в його країні рівня оплати праці розробника. Зате в другому випадку більша ймовірність отримання бонусів, частки або опціону. Конкретно у моєму випадку у фінансовому плані був тільки зростання.
- Якщо абстрагуватися від впливу на продукт, контакту з користувачами і можливості користуватися продуктом самому, чи є принципова різниця в завданнях, які виконує середньостатистичний розробник в аутсорсингової і продуктової компанії?
- У аутсорсингу, на мій погляд, вище частка типових завдань, що веде до більш активного використання готових сторонніх рішень і компонентів, підвищеній увазі і навіть деякою зацикленості на повторному використанні коду. Поширений «конвеєрний підхід», коли рішення збирається з компонентів шляхом підгонки-конфігурації.
При роботі з власними продуктами частіше доводиться розробляти оригінальні рішення просто через відсутність аналогів (якісних і готових до обсягів даних і навантажень великого веб-сервісу).
- Все одно не віриться, що в роботі на «власному» проекті немає жодних мінусів у порівнянні з аутсорсингом.
- Менше спілкуєшся англійською - рівень володіння мовою дещо падає.
Крім того, при роботі над власним продуктом вище відповідальність - користувачі щось зовсім поруч, можуть і підстерегти в разі чого.
- Розкажіть, будь ласка, про найбільш цікаві та нестандартні завдання, які вам довелося вирішувати за час роботи в продуктових компаніях.
- У «РБК» таким завданням була розробка системи єдиної авторизації і обміну даними власних профілів для сайтів, що входять в холдинг. Система передбачала дійсно високі навантаження, тому що кожне звернення неавторизованого користувача до сторінки будь-якого підключеного до неї сайту генерувало запит до системи. У процесі інтеграції системи була можливість познайомитися з «нутрощами» багатьох сайтів холдингу, включаючи мав вже тоді мільйони зареєстрованих користувачів Pochta.ru , придбаний «РБК» на хвилі інтересу до сервісів соціальних закладок стартап Memori.ru і один з найстаріших сайтів Рунета Anekdot.ru .
У «Укрнет» цікавих завдань було більше, тому розповім коротко тільки про основні. На eDisk це спеціально розроблена для нього система зберігання файлів, на поточний момент зберігає понад 20 млн. файлів загальним об'ємом понад 200 ТБ. На Freemail - повнотекстовий пошук з індексацією в реальному часі, що обробляє сотні нових листів в секунду; COMET-сервер, який дозволяє новим листам з'являтися в інтерфейсі менш ніж через секунду з моменту їх доставки в скриньку користувача; зовсім недавно вийшла версія для Android і iOS з підтримкою оффлайн-режиму і т.д.
Крім цих суто технічних завдань регулярно доводиться вирішувати «продуктові». Наприклад, «Як випустити нову версію сервісу з істотно переробленим візуально і функціонально інтерфейсом, не викликавши звичайного в таких випадках масового невдоволення звикли до старого увазі користувачів?»
- Але ж як не нахвалював вітчизняні проекти, на всіх розробників їх просто не вистачить. Я, наприклад, поки не чув про дефіцит програмістів в українських IT-компаніях з власними продуктами.
- По-моєму, будь розвивається бізнес завжди відчуває дефіцит якісних кадрів. У нас дефіцит - нехай усі чують! ;-) Так що якщо ви читаєте це і вважаєте себе гуру в веб-розробці (неважливо - фронтенд, серверсайд, управління проектами) - пишіть на apply_job @ ukr.net , це може стати початком цікавого і продуктивної співпраці.
- Якщо робота в продуктових компаніях дійсно цікавіше, ніж аутсорсинг, чому більшість вітчизняних розробників зайняті в останньому?
- Для створення ринку потрібна наявність платоспроможного попиту. Природно, що попит на внутрішній IT-продукт в Україні значно нижчі, ніж на більш розвинених ринках Європи і США. А менше ринок - менше його потреба у фахівцях.
- По-вашому, чи є аутсорсинговий сегмент сьогодні необхідним для розвитку ІТ-галузі в Україні, або розробникам варто все кинути і переходити в єдиному пориві в продуктові компанії?
- В єдиному пориві просто не вийде - в Україну, на жаль, розробляється дуже мало продуктів для внутрішнього ринку. Природно, з часом їх кількість буде зростати, а разом з ним - і попит на хороших фахівців. Я особисто раджу при наявності інтересу і можливості переходити в цю область. І чим раніше, тим краще, тим більше можливостей зайняти найцікавіші місця в перших рядах.
Опубліковано: 18/07/11 @ 07:00
Розділ Різне
Рекомендуємо:
Конференція Яндекса в Одесі: дискусії про онлайн-маркетингу
Навіщо блогеру англійську мову
Статичний аналіз коду в java: що під капотом
Успішні кейси просування в Яндексі. Частина 3. Псевдо-основне меню.
Дайджест тижня, 15 липня